Освітні програми та перелік освітніх компонентів

file:///D:/Lust_MONU_1-13749-23_vid_12.09.2023%20(2).pdf

 

 

                                                                    

ПОГОДЖЕНО

на засіданні педагогічної ради школи

02.06.2023   протокол № 6

Голова педагогічної

ради_______ І.І.Лисак                                                                                                                                                          

 

                            ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор КЗ «Скрипаївська

ЗОШ І-ІІІ ст. ім..М.Ф.Паська»

__________ І.І.Лисак

                                                              «02» червня 2023 року                                                                                                                                

 

Освітня програма

початкової освіти (1 -4  класи )

 

КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

«СКРИПАЇВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ ІМЕНІ ГЕРОЯ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ МИКОЛИ ФЕДОРОВИЧА ПАСЬКА»   СЛОБОЖАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ  ЧУГУЇВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

на 2023/2024 навчальний рік

 

 

 

Загальні положення

 

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій. Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі. Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. Освітня програма для 1-4-х класів школи І ступеня Комунального закладу «Скрипаївська ЗОШ І-ІІІ ст..ім. М.Ф.Паська»  розроблена відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р ), Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688) (у 1-4 класах), на основі Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України від 22.02.2018р, наказами МОНУ № 268 від 21.03.2018, № 1273 від 08.10.2019, № 743-22 від 12.08.2022. Освітня програма початкової освіти для учнів 1-4-х класів КЗ «Скрипаївська ЗОШ І-ІІІ ст..ім.М.Ф.Паська»  окреслює підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів, спланованих і організованих для досягнення учнями визначених результатів навчання.

Освітня програма визначає:

· деталізований опис компетентностей учнів;

 · вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою;

· загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між галузями знань та навчальними предметами за роками навчання, послідовність їх вивчення;

· форми організації освітнього процесу;

 · деталізований опис інструментарію формувального (поточного) оцінювання; · перелік і пропонований зміст освітніх галузей;

· логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах;

· очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальної програми під керівництвом Савченко О.Я. з урахуванням вимог до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти згідно з Державним стандартом початкової освіти і змінами до нього.

 Освітню програму побудовано із врахуванням таких принципів:

- дитиноцентрованості і природовідповідності;

 - узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

 - творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

 - адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

 5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

 6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

 7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

 8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості; 11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність,здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами. Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Освітньої програми рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі.

 Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»), враховуючи досягнення попереднього етапу їхнього розвитку. Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої. Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов. Загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між галузями знань та навчальними предметами за роками навчання, послідовність їх вивчення визначено у річному навчальному плані . Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти складає 1590 годин/навчальний рік: для 1-х класів – 805 годин/навчальний рік, для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік; для учнів 3-4-х класів – по 910 годин/навчальний рік. Відповідно до української мови навчання  використовується типовий навчальний план початкової освіти для закладів загальної середньої освіти з української мовою навчання (додаток). ОП зорієнтований на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем. На основі освітньої програми КЗ «Скрипаївська ЗОШ І-ІІІ ст..ім.М.Ф.Паська»   складає на кожен навчальний рік річний навчальний план з конкретизацією варіативного складника, враховуючи особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантного, так і варіативного складників, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів. При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 35 хвилин, у 2-3-х класах – 40 хвилин відповідно до Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (Наказ Міністерства охорони здоровя України від 25.09.2020 № 2205). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21лютого 2018 року № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» і змінами до нього години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Форми організації освітнього процесу.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуативні вправи, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів. Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції. Навчальні досягнення здобувачів у 1-2-х класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4-х класах застосовується формувальне і підсумкове за рівнями навчальних досягнень оцінювання. Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях (до наказу МОНУ від 13.07.2021 №813 «Про методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 –х класів закладів загальної середньої освіти»).

 Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік можуть бути результати виконання тематичних діагнотувальних робіт, зааписи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного звꞌязку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання.

Формувальне оцінювання здійснюють з метою отримання інформації про досягнення учнів задля прийняття рішень про наступні кроки в навчанні як учителем, так і учнем. Формувальне оцінювання здійснюється шляхом:

- постійного педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів та коментарів самого учня, інших учнів, учителя;

 - застосування різних прийомів отримання зворотного зв’язку щодо сприйняття, розуміння, застосування учнями навчального матеріалу;

- визначення динаміки нарощування якісних показників результатів навчання у поточній навчальній діяльності;

 - поточного аналізу змістового накопичення учнівського портфоліо;

-самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання учнів;

-співбесід із батьками учнів задля врахування їх думки щодо особистісного розвитку та соціалізації тощо.

Оцінювання особистих досягнень учня відбувається вербально відповідно до шкали оцінювання у свідоцтві досягнень: має значні успіхи; демонструє помітний прогрес; досягає результату з допомогою вчителя; потребує значної уваги і допомоги. Вербальні оцінки (1-2-і класи) та рівневі (3-4-і класи) особистісних досягнень фіксуються у свідоцтві досягнень.

Перелік і пропонований зміст освітніх галузей.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мовно - літературна

Іншомовна

Математична

Природнича

Технологічна

Інформативна

Соціальна і здоров’язбережувальна

Громадянська та історична

 Мистецька

Фізкультурна

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у Типовій освітній програмі для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я. У початковому курсі мовна-літературної освіти виділено такі змістовні лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища». Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети: 1 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти», 2 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Читання», 3, 4 класи –навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання». Освітня галузь «Іншомовна» реалізується через окремий предмет – «Іноземна мова» (англійська). Освітня галузь "Математична"реалізується через окремий предмет, відповідно, - "Математика". Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження». Освітні галузі «Природнича», «Соціальна і здоров’язбережувальна», «Громадянська та історична». Зазначені освітні галузі в інтегрованому курсі «Я досліджую світ» за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності)за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей. Освітня галузь «Інформатична» реалізується через окремий предмет, відповідно, - «Інформатика» з 2 класу. Зміст технологічної освітньої галузі реалізується через навчальний предмет «Дизайн і технології». Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційнокомунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації». Освітня галузь «Фізкультурна» реалізується окремим предметом «Фізична культура», мета і завдання якого реалізуються за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність». Мистецька освітня галузь реалізується через предмети вивчення за окремими видами мистецтва: музичне мистецтво, образотворче мистецтво за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі. Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Освітня програма  КЗ «Скрипаївська ЗОШ І-ІІІ ст..ім.М.Ф.Паська» передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Очікуванні результати навчання здобувачів освіти подано за змістовними лініями з урахуванням вимог до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти

Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти

Вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти визначено за такими освітніми галузями:

мовно-літературна (українська мова та література, іншомовна освіта);

математична;

я досліджую світ (громадянська та історична, соціальна та здоров'язбережувальна, природнича освітні галузі);

технологічна;

мистецька;

фізкультурна.

Компетентнісний потенціал кожної освітньої галузі забезпечує формування всіх ключових компетентностей.

Для кожної освітньої галузі визначено мету та загальні результати навчання здобувачів освіти в цілому. За ними впорядковано обов’язкові результати навчання здобувачів освіти, які є основою для їх подальшого навчання на наступних рівнях загальної середньої освіти.

 

МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

 

 

Метою початкового курсу мовно-літературної освіти є розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

– виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови, читання, дитячої книжки, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення;

– розвиток мислення, мовлення, уяви, пізнавальних і літературно-творчих здібностей школярів;

– формування повноцінних навичок читання і письма, уміння брати участь у діалозі, інсценізаціях, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення;

– формування вмінь працювати з різними видами та джерелами інформації;

– ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики й жанрів, формування прийомів самостійної роботи з дитячими книжками;

– формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково-популярні, навчальні, медіатексти);

– дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;

– залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.

Відповідно до зазначених мети і завдань у початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування в молодших школярів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради досягнення певних життєвих цілей.

Змістова лінія «Читаємо» передбачає формування в учнів повноцінної навички читання, умінь самостійно вибирати й опрацьовувати літературні тексти різних видів, дитячі книжки, висловлювати своє ставлення до прочитаного, сприймати художній текст як засіб збагачення особистого емоційно-чуттєвого, соціального досвіду, користуватися раціональними прийомами пошуку потрібної інформації в різних джерелах, працювати з інформацією в різних форматах, застосовувати її в навчально-пізнавальних, комунікативних ситуаціях, практичному досвіді.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» спрямована на формування в молодших школярів повноцінної навички письма, умінь висловлювати свої думки, почуття, ставлення та взаємодіяти з іншими людьми в письмовій формі, виявляти себе в різних видах мовленнєво-творчої діяльності. 

Змістова лінія «Досліджуємо медіа» передбачає формування в учнів умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати її для збагачення власного досвіду, створювати прості медіапродукти.

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» спрямована на дослідження учнями мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань, норм літературної вимови та правил українського правопису, формування в молодших школярів умінь послуговуватися українською мовою в усіх сферах життя.

Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:

1 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти»;

2 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Читання» ;

3 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання»;

4 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання».

 

1 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Змістова лінія «Взаємодіємо усно»

з увагою сприймає усні репліки співрозмовника, доречно реагує на них;

виконує навчальні та ігрові дії відповідно до прослуханої інструкції;

слухає й розуміє коротке монологічне висловлення;

 

відповідає на запитання за змістом прослуханого (хто? що? де? коли? як?);

розповідає, про що мовиться в тексті, який прослуховувався;

 

ділиться своїми почуттями та емоціями від почутого;

розповідає, що зацікавило в усному повідомленні;

 

відтворює по ролях (з учнями або вчителем) діалог із прослуханих казок, розповідей;

вступає в діалог на теми, які викликають зацікавлення;

самостійно формулює репліки (запитання) до співрозмовника за змістом попередньо підготовленої короткої бесіди на добре знайому тему;

уважно слухає співрозмовника й адекватно відповідає на його запитання;

користується формулами мовленнєвого етикету в ситуаціях навчального та побутового спілкування (вітання, прощання, вибачення, подяка, звернення з проханням);

дотримується правил спілкування з людьми різного віку;

використовує відповідно до ситуації спілкування несловесні засоби (жести, міміка тощо);

регулює дихання, силу голосу і темп мовлення у процесі спілкування;

 

повторює услід за вчителем зразок зв’язного висловлення (обсягом 2-3 речення) зі збереженням його змісту та інтонаційних особливостей;

переказує знайому казку, короткий прослуханий текст з опорою на подані малюнки, словосполучення, запитання, план;

самостійно будує коротке зв’язне висловлення за поданим початком, малюнком (ілюстрацією, серією малюнків), на основі прослуханого тексту або випадку з життя

Сприймання усної інформації.

 

 

 

 

 

Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту) почутого.

 

 

 

Оцінювання усної інформації.

 

 

Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Створення усних монологічних висловлень

                                                

Змістова лінія «Читаємо»

читає вголос доступні тексти переважно цілими словами (окремі слова ускладненої структури – складами);

виявляє  у процесі читання розуміння значень більшості слів, звертає увагу на незнайомі слова, запитує у дорослих їх значення;

правильно інтонує речення, у кінці яких стоять різні розділові знаки (після попередньої підготовки);

 

читає і  називає  нескладні за змістом і формою фольклорні та літературні  тексти (загадка, лічилка, казка, вірш, оповідання);

 

виділяє в структурі тексту заголовок;

пояснює зв’язок заголовка та ілюстрацій зі змістом твору (у прозорих випадках);

виявляє розуміння фактичного змісту  невеликих за обсягом і нескладних текстів:  пояснює, яка подія відбулася, називає персонажів твору, відповідає на запитання  за змістом прочитаного;

пояснює, якими словами  в тексті автор описує характер героя, його зовнішність, передає красу природи і т. ін.(з допомогою вчителя);

переказує близько до змісту прочитаний твір  чи окремі його епізоди з опорою на ілюстрації, запитання вчителя;

 

висловлює власне ставлення до прочитаного: хороший / поганий вчинок, хто сподобався / не сподобався в творі, які епізоди найбільше запам’яталися,  вразили;

читає по ролях діалоги з казок, оповідань, віршів (після попередньої підготовки);

 

має уявлення про найважливіші джерела інформації: дитячі книжки, журнали, енциклопедії, телебачення, бібліотека, Інтернет;

розрізняє  вербальну і візуальну інформації  в тексті;

знаходить за завданням учителя потрібну візуальну інформацію в дитячій книжці, дитячому журналі, пояснює її зміст;

 

знаходить і називає  елементи дитячої книжки (прізвище автора, заголовок, ілюстрації), спираючись на них, висловлює здогад, про що може розповідатися в книжці (творі);

розрізняє дитячі книжки казок, оповідань, віршів у виданнях з чітко вираженим поліграфічним оформленням (ілюстраціями, заголовком, графічним представленням тексту);

дотримується правил  збереження книжки та гігієни читання (під керівництвом дорослого);

 

 

 

 

 

 

пояснює свої читацькі вподобання (яким темам надає перевагу);

відповідає на запитання, про що (про кого) любить читати;

називає своїх улюблених літературних  героїв

 

Формування і розвиток навички читання.

 

 

 

 

 

 

 

 

Сприймання і практичне розрізнення художніх текстів.

 

Аналіз та інтерпретація змісту тексту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формування рефлексивного досвіду за змістом прочитаного.

 

 

 

 

Ознайомлення з різними джерелами та видами інформації.

 

 

 

 

 

 

 

Робота з дитячою книжкою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Орієнтовний зміст літературного матеріалу:

дитяча література в авторській, жанрово-тематичній різноманітності:

– твори усної народної творчості (казки, лічилки, загадки, скоромовки, пісеньки та ін.),

– доступні віку художні твори відомих письменників України та зарубіжжя на актуальні теми для дітей: літературні казки, оповідання, вірші, комікси;

– науково-художні дитячі тексти;

– дитяча періодика;

теми дитячого читання: про Батьківщину, сім’ю, живу й неживу природу, дітей, шкільне життя, дружбу, пригоди, винаходи, фантастика та ін.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»

називає і розбірливо пише всі рукописні малі й великі літери українського алфавіту, дотримуючись графічних, технічних, гігієнічних вимог;

розрізняє друковане і рукописне письмо;

списує слова і речення з друкованого і рукописного тексту;

пише під диктування слова, речення з 3-4 слів;

 

добирає й записує назву малюнка, заголовок до тексту (з допомогою вчителя);

складає й записує речення за ілюстрацією, життєвою ситуацією (самостійно та з допомогою вчителя);

дотримується культури оформлення письмових робіт;

 

перевіряє написане;

виявляє і виправляє недоліки письма (графічні, орфографічні, пунктуаційні) самостійно чи з допомогою вчителя      

Формування і розвиток навички письма.

 

 

 

 

 

 

 

 

Створення власних письмових висловлень.

 

 

 

 

 

 

Перевірка письмових робіт

Змістова лінія «Досліджуємо медіа»

сприймає зміст і форму простих медіапродуктів (малюнки, світлини, комікси, дитячі журнали, мультфільми тощо), бере участь в їх обговоренні;

бере участь в обговоренні змісту і форми медіапродуктів;

розповідає про свої враження від прослуханих / переглянутих медіапродуктів

Робота з медіапродукцією

 

 

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»

має уявлення про мовні звуки;

розрізняє голосні і приголосні звуки за звучанням та способом вимовляння;

правильно вимовляє тверді й м’які, дзвінкі й глухі приголосні звуки;

відтворює ланцюжок звуків у почутому слові (без явищ асиміляції);

пояснює зміну значення слова в результаті заміни одного зі звуків;

має уявлення про букви, розрізняє звуки і букви;

 

позначає мовні звуки буквами на письмі;

правильно записує слова, вимова й написання яких збігаються;

правильно позначає на письмі м’якість приголосних звуків;

відтворює алфавітні назви букв;

 

має уявлення про склад, вимовляє слова по складах;

пояснює співвідношення між звуками і буквами у складі, слові;

поділяє на склади слова під час переносу їх частин в інший рядок;

 

має уявлення про наголос, визначає на слух склад, який вимовляється з більшою силою голосу;

розрізнює наголошений і ненаголошені склади в слові;

правильно наголошує загальновживані слова;

пояснює залежність значення слова від зміни наголосу в ньому (в окремих випадках) ;

 

має уявлення про номінативну функцію слова;

співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки, числа;

розрізняє близькі й протилежні за значенням слова;

розпізнає слова, які мають кілька значень;

доповнює тематичні групи слів;

встановлює відповідність між родовою і видовими назвами;

 

упізнає і розрізняє слова – назви предметів, ознак, дій, чисел, службові слова (з допомогою вчителя);

ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? скільки? (з допомогою вчителя);

 

має уявлення про речення;

розпізнає речення за графічними орієнтирами (велика буква на початку, розділовий знак у кінці);

визначає кількість слів у реченні, яке складається з 1-4 слів;

інтонаційно правильно вимовляє (читає) розповідні, питальні й окличні речення і відповідно оформлює їх на письмі (використовує відповідні розділові знаки);

дотримується правила вживання великої літери на початку речення;

доповнює речення 1-2 словами за змістом;

складає речення за малюнком, з поданих слів, на задану тему;

 

має уявлення про текст (практично відрізняє його від речення);

добирає заголовок до тексту (з допомогою вчителя);

визначає кількість речень у тексті (з 2-4 речень), виявляє їх межі за графічними орієнтирами

Дослідження мовних звуків, правильна їх вимова.

 

 

 

 

 

 

Позначення звуків буквами.

 

 

 

Вправляння у поділі слів на склади.

 

 

 

 

Дослідження ролі наголосу в словах.

 

 

 

 

 

 

 

Спостереження за лексичним значенням слів.

 

 

 

 

 

 

 

 

Ознайомлення зі словами – назвами предметів, ознак, дій, чисел, службовими словами.

 

 

 

 

Дослідження і конструювання речень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дослідження тексту.

2 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Змістова лінія «Взаємодіємо усно»

з увагою сприймає усні репліки співрозмовника, перепитує, доречно реагує на них;

виконує сприйняті на слух інструкції щодо виконання поставлених учителем навчальних завдань;

сприймає монологічне висловлення й використовує усну інформацію з конкретною метою;

 

відповідає на запитання за змістом  прослуханого і ставить запитання до усного повідомлення;

відтворює основний зміст усного повідомлення;

вибирає інформацію з почутого і пояснює, чому вона зацікавила, обговорює її з іншими особами;

 

висловлює своє ставлення до почутого: до подій, персонажів тексту;

розповідає про власні почуття, які викликав прослуханий текст;

пояснює, чому щось подобається, а щось ні;

 

бере участь у розігруванні діалогів за змістом малих фольклорних форм, казок, віршів, використовує доречно силу голосу, темп мовлення, міміку, жести, рухи;

вступає в діалог, підтримує й ініціює діалог на добре відому тему та на теми, які викликають зацікавлення;

користується формулами мовленнєвого етикету (ввічливими словами);

дотримується правил спілкування;

використовує відповідно до ситуації спілкування несловесні засоби (жести, міміка тощо);

регулює дихання, силу голосу і темп мовлення у процесі спілкування;

 

усно переказує текст з опорою на допоміжні матеріали (ілюстрація, план, опорні слова, словосполучення);

створює власне висловлення за ілюстраціями; розповідає про свої спостереження, враження, події з власного життя;

впевнено висловлює свої думки

Сприймання усної інформації.

 

 

 

 

 

 

 

 

Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту) почутого.

 

 

 

 

 

 

Оцінювання усної інформації.

 

 

 

 

Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Створення усних монологічних висловлень

 

 

Змістова лінія «Читаємо»

читає вголос правильно, свідомо, плавно, цілими словами нескладні за змістом і формою тексти;

виявляє початкові уміння читати мовчки;

пояснює значення більшості слів, ужитих у прямому та переносному значеннях;

знаходить у тексті незнайомі слова, з’ясовує їх значення, користуючись виносками, тлумачним словником, а також через контекст (з допомогою вчителя);

правильно інтонує прості речення будь-якого виду;

користується найпростішими прийомами регулювання темпу читання, сили голосу, дихання  залежно від змісту тексту  (самостійно та за завданням учителя);

 

самостійно читає, практично розрізняє з опорою на найпростіші  жанрові  особливості тексти малих фольклорних форм, що опрацьовувалися під час навчання, а також літературних жанрів (казка, вірш, оповідання, уривки з повістей-казок), правильно їх називає, визначає емоційний настрій;

самостійно читає та розрізняє нехудожні тексти за відсутністю у їх змісті діалогів, яскравих образних висловів, наявністю наукових понять, фактів, історичних дат, передачі інформації;

 

виділяє в структурі художнього і нехудожнього текстів заголовок, ілюстрації, схеми, таблиці, використовує їх для прогнозування  орієнтовного змісту тексту та кращого його розуміння;

виявляє розуміння фактичного змісту тексту та основних думок художніх і нехудожніх текстів (з допомого вчителя);

пояснює, які, де, коли відбулися події;

визначає, правильно називає персонажів художнього твору, виділяє серед них головного;

перераховує цікаві факти, важливі ідеї в інформаційному тексті;

встановлює зв’язки між подіями, дійовими особами;

ставить запитання за фактичним змістом прочитаного з метою уточнення свого розуміння;

розпізнає, називає в тексті яскраві, образні слова, вислови, пояснює їх роль у творі (з допомогою вчителя);

передає зміст (детально або вибірково) твору чи окремих епізодів з дотриманням логіки викладу, а також з урахуванням структурних елементів тексту: зачину, основної частини, кінцівки;

пояснює вчинки персонажів у творі, висловлює  щодо них найпростіші оцінні судження; обґрунтовує свої висновки (з допомогою вчителя);

 

розповідає про свої загальні враження, почуття від прочитаного, (що саме сподобалося / не сподобалося, що було цікаво / нецікаво, що нового дізнався / дізналась), підтверджує свої думки фактами з тексту;

пов’язує  зміст прочитаного зі своїми знаннями, попереднім читацьким, а також власним життєвим емоційно-чуттєвим досвідом;

передає власне ставлення до подій, вчинків персонажів  через ілюстрування, декламацію, рольові ігри, інсценізацію твору чи окремих його епізодів (з використанням вербальних і невербальних засобів художньої виразності);

імпровізує з репліками, відтворюючи діалоги з казок, віршів, оповідань;

бере участь у колективному обговоренні прочитаного: зацікавлено й уважно слухає співрозмовників, толерантно ставиться до їхніх думок, пояснює своє розуміння дискусійних питань;

 

знає і називає найважливіші інформаційні ресурси: бібліотека, Інтернет, телебачення, дитячі газети, журнали, книжки, довідкові видання;

знаходить у нехудожніх і навчальних текстах відповіді на запитання, поставлені вчителем;

здійснює пошук потрібної інформації у дитячих довідкових виданнях;

виявляє в тексті і пояснює зміст графічної інформації (таблиця, схема, емотикони тощо);

аналізує одержану інформацію, звертається до дорослих (коли є сумнів) за підтвердженням її правдивості, достовірності;

застосовує одержану інформацію в навчальній діяльності та практичному досвіді;

перетворює вербальну інформацію із суцільного тексту у візуальну (малюнок, кадри до мультфільму, таблиця, схема тощо);

 

розпочинає ознайомлення з новою дитячою книжкою з розглядання її структурних елементів: обкладинки, титульного аркуша, ілюстрацій, змісту (переліку)творів, правильно  їх називає;

передбачає орієнтовний зміст твору, дитячої книжки за вказаними елементами;

розрізняє дитячі книжки за типом видання: книжка-твір, книжка-збірка, енциклопедія, дитячий журнал, словник;

добирає для читання дитячі книжки  на відповідну тему: казки про тварин, пригоди,  фантастика та ін.;

визначає мету свого читання (для проведення цікавого дозвілля, знаходження потрібної інформації та ін.), обирає, читає відповідні книжки, пояснює свій вибір;

перечитує книжки, окремі їх епізоди для кращого  розуміння змісту та вдосконалення навички читання;

 

 

 

 

 

 

має уявлення про жанри й теми дитячого читання;

називає твори, дитячі книжки, що сподобалися, розповідає, які епізоди справили найбільше враження;

називає кілька прізвищ авторів прочитаних творів;

називає державні символи України й окремі національні символи, традиції українського народу

Формування і розвиток навички читання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сприймання і практичне розрізнення текстів різних видів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аналіз та інтерпретація змісту текстів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формування рефлексивного досвіду за змістом прочитаного.        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота з різними джерелами і видами інформації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота з дитячою книжкою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Орієнтовний зміст літературного матеріалу:

дитяча література в авторській, жанрово-тематичній різноманітності:

– твори усної народної творчості, дитячий фольклор;

– твори відомих письменників-класиків  України та зарубіжжя на актуальні теми для дітей;

– художня  вітчизняна і зарубіжна література сучасних письменників: казки, легенди, оповідання, вірші, повісті-казки, комікси;

– науково-пізнавальна література для дітей: книжки, енциклопедії, довідники;

– дитяча періодика;

теми дитячого читання: про Батьківщину, сім’ю, на героїко-патріотичну тематику,  про живу й неживу природу, дітей, дружбу, шкільне життя, пригоди, фантастика, дитячі детективи, винаходи, відкриття, сучасні технології та ін.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»

пише розбірливо, охайно з однаковим нахилом букв;

дотримується свідомо гігієнічних правил письма;

дотримується культури оформлення письмових робіт: розташовує самостійно заголовок  у рядку, дотримується поля, правого і лівого краю сторінки, абзаців, робить акуратні виправлення;

розташовує слова й віршові строфи в колонку;

записує слова в таблицю;

 

обмінюється елементарними письмовими повідомленнями (записка, лист, вітальна листівка та ін.);

обирає для написання повідомлення відповідне оформлення (шрифт, розмір, колір тощо);

відновлює деформований текст з 3-4 речень;

створює і записує коротке зв’язне висловлення на добре відому та цікаву тему;

 

перевіряє (з допомогою вчителя), чи грамотно написаний власний текст;

виправляє орфографічні й пунктуаційні помилки на вивчені правила (самостійно і з допомогою вчителя);

удосконалює текст із часто повторюваними словами шляхом заміни їх синонімами та займенниками (без уживання термінів)

Формування і розвиток навички письма.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Створення власних письмових висловлень.

 

 

 

 

 

 

 

 

Перевірка й редагування текстів

Змістова лінія «Досліджуємо медіа»

сприймає й обговорює прості медіапродукти;

обговорює зміст і форму простих медіапродуктів, розповідає, про що в них ідеться;

визначає, кому і для чого призначений медіапродукт;

пояснює зміст вербальної і невербальної інформації в медіапродуктах;

висловлює свої думки і почуття з приводу прослуханих / переглянутих медіапродуктів (коміксів, дитячих журналів, реклами);

створює прості медіапродукти (листівка, sms-повідомлення, фотоколаж тощо) з допомогою інших осіб

Робота з медіапродукцією

 

 

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»

аналізує звуко-буквений склад слова;

експериментує зі словами: змінює, додає, вилучає один звук (букву), склад у словах так, щоб вийшло інше слово;

правильно вимовляє слова з дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим;

правильно вимовляє й записує слова з апострофом;

правильно наголошує загальновживані слова;

експериментує з наголосом: порівнює і пояснює значення слів, які відрізняються лише наголосом;

 

ділить слова на склади;

переносить слова з рядка в рядок складами;

не відриває при переносі від слова склад, позначений однією буквою;

правильно переносить слова зі збігом приголосних, з літерами ь, й, буквосполученнями дж, дз, йо, ьо, апострофом;

 

правильно читає (напам’ять або із запису) український алфавіт;

розташовує 5-6 слів за алфавітом з орієнтацією на першу літеру;

користується алфавітом у роботі з навчальними словниками;

розпізнає слова, близькі і протилежні за значенням;

розрізняє пряме й переносне значення слів;

пояснює різні значення багатозначних слів (з допомогою вчителя);

розподіляє ряд слів на 2 групи за смисловою ознакою; доповнює кожну групу 2-3 словами;

доречно вживає слова різних лексичних груп у власному мовленні;

 

розрізняє слова, які відповідають на питання хто? і що?;

правильно вживає велику / малу літери у власних / загальних назвах;

змінює іменники за числами (один – багато);

 

впізнає слова, які відповідають на питання який? яка? яке? які? окремо та в реченнях, у тексті;

утворює словосполучення іменників з прикметниками;

добирає до відомого предмета відповідні ознаки;

 

впізнає слова-назви дій, ставить до них питання;

добирає влучно дієслова для висловлення власних думок;

 

розрізняє слова, які називають числа, ставить до них питання скільки?;

утворює словосполучення числівників з іменниками;

 

розрізняє слова, що називають предмети, ознаки, дії, числа, ставить до них питання;

добирає самостійно 4-6 слів, які відповідають на питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? скільки?;

розподіляє слова на групи за значенням та питаннями (за частинами мови);

 

упізнає в реченні службові слова; пише їх окремо від інших слів;

пов’язує між собою слова за допомогою службових слів;

 

розпізнає речення за його основними ознаками;

пояснює роль різних видів речень для досягнення мети спілкування;

правильно відтворює інтонацію розповідних, питальних і спонукальних, окличних та неокличних речень;

використовує  відповідні розділові знаки в кінці речень під час письма;

поширює речення словами за поданими питаннями;

складає і записує речення за малюнком, на задану тему;

 

розпізнає текст за основними ознаками;

розрізняє текст-розповідь і текст-опис та пояснює їх призначення;

добирає заголовок до тексту;

визначає в тексті зачин, основну частину, кінцівку;

знаходить у художніх текстах виражальні засоби мови, пояснює їх роль;

складає і записує невеликий текст (3-4 речення) за ілюстрацією, серією малюнків, про події з власного життя;

використовує займенники, прислівники, контекстні синоніми (без уживання термінів) для зв’язку речень у тексті та уникнення повторів;

 

перевіряє і вдосконалює власні тексти, усуваючи лексичні повтори

Дослідження звуко-буквеного складу слів, правильна їх вимова і написання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Користування правилами переносу слів.

 

 

 

 

 

 

 

Користування алфавітом.

 

 

 

 

Дослідження лексичного значення слова. Використання лексичного багатства української мови у власному мовленні.

 

 

 

 

Дослідження ролі іменників у мовленні і використання їх у власних висловленнях.

 

 

 

Дослідження виражальних можливостей прикметників, використання їх з метою увиразнення мовлення.

 

 

Спостереження за роллю дієслів у мовленні і застосування їх у власних висловленнях.

 

Дослідження числівників і використання їх у мовленні.

 

 

Спостереження за словами, які служать для назви предметів, ознак, дій, чисел.

 

 

 

 

Дослідження значення в мовленні службових слів і використання їх для зв’язку слів у реченні.

 

Дослідження і конструювання речень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дослідження і складання текстів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Удосконалення текстів

 

 

 

3 клас

Очікувані результати навчання

                      здобувачів освіти     

Зміст навчання

 

Змістова лінія «Взаємодіємо усно»

уважно слухає репліки співрозмовника, уточнює почуте в діалозі з огляду на ситуацію спілкування;

сприймає уважно монологічне висловлення з конкретною метою;

розуміє й адекватно виконує навчальні дії відповідно до прослуханої інструкції, настанови вчителя;

 

передає зміст почутого (послідовність подій у розповіді, перелік ознак в описі, наведені аргументи в міркуванні);

добирає заголовки до частин прослуханого тексту;

визначає тему і мету усного повідомлення;

вибирає інформацію з почутого з певною метою, використовує її для створення власних висловлень;

 

 

визначає позицію мовця, погоджується з нею або заперечує;

висловлює власні думки з приводу почутого, аргументує їх, спираючись на власний досвід;

 

вступає і підтримує діалог на теми, пов’язані з важливими життєвими ситуаціями;

аргументує свої думки під час розмови;

виявляє доброзичливе ставлення до думок інших;

дотримується етичних норм спілкування, правил етикету;

вживає у процесі спілкування правильні форми звертань, слів, що виражають прохання, пропозицію, побажання, вибачення;

 

формулює розгорнуту відповідь на поставлене запитання;

доводить аргументовано свою думку;

будує усне зв’язне висловлення (розповідь, опис, міркування) за малюнком, ситуацією з опорою на допоміжні матеріали (частиною тексту, планом, опорними словами, словосполученнями);

бере участь у створенні есе під керівництвом учителя;

використовує виражальні засоби мови; висловлює власну думку про предмети, явища, події

Сприймання усної інформації.

Робота над розумінням діалогічного й монологічного мовлення.

Сприймання і розуміння навчальних інструкцій, настанов.

 

Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту) почутого.

Відтворення змісту прослуханого своїми словами.

Визначення теми і мети почутої інформації.

Вибір необхідної інформації з почутого.

 

Оцінювання усної інформації.

Вираження власної думки щодо змісту прослуханого.

 

Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування.

 

 

 

 

 

 

 

Створення усних монологічних висловлень (розповідь, опис, міркування, есе) самостійно та з опорою на дидактичні матеріали (даним початком, основною частиною або кінцівкою, складеним планом).

Використання виражальних засобів мови

 

 

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»

дотримується загальних правил письма;

дотримується пропорційної висоти, ширини, нахилу великих і малих букв та пунктуаційних знаків (! ?) у зошиті в одну лінійку;

нарощує швидкість письма, безвідривно поєднуючи елементи букв та букви між собою;

прискорює  письмо в міру своїх психофізіологічних можливостей, не спотворюючи форми букв та їх поєднань;

 

 

 

 

пише розбірливо;

оформлює охайно письмову роботу в зошиті в одну лінію;

дотримується абзаців, полів зошита;

записує слова в колонку;      

 

обирає для оформлення повідомлення відповідний шрифт, розмір і колір букв тощо;

 

створює письмове висловлення (розповідь, опис) на добре відому й цікаву тему, на основі вражень від прочитаного твору, переглянутого фільму, ситуації з життя;

висловлює своє ставлення до того, про що пише;

складає і записує художні і науково-популярні описи за поданим зразком, використовуючи інформацію з різних джерел;

будує текст-міркування за зразком та поданим початком;

письмово переказує текст розповідного змісту;

використовує у власних текстах виражальні засоби мови;

оформлює власне висловлення так, щоб воно було грамотним (у межах вивченого) і зрозумілим;

 

знаходить і акуратно виправляє у власному тексті помилки (графічні, орфографічні, граматичні, лексичні і стилістичні), орієнтуючись на пам’ятку, підготовлену вчителем;

обговорює письмові роботи (власні й однокласників) у парі, невеликій групі, визначає позитивні характеристики

Розвиток навички письма. Дотримання графічних, гігієнічних і технічних правил письма.

Формування навички письма в графічній сітці в одну лінію.

Розвиток швидкості письма: безвідривне поєднання елементів букв и, л, п;  н, р, ф та 3-4 букв між собою типу дим, мили, ориз, трив без викривлення графем.

 

Дотримання  культури оформлення письмових робіт.

 

 

 

 

 

 

Побудова зв’язних текстів (розповідь, опис, міркування).

Письмове переказування тексту розповідного змісту.

Висловлення власного ставлення до змісту написаного.

Використання виражальних засобів мови.

 

 

 

 

 

 

 

Перевірка та редагування текстів.

Обговорення письмових робіт

 

 

Змістова лінія «Досліджуємо медіа»

сприймає доступні медіатексти;

визначає мету простих медіаповідомлень;

інтерпретує медіаповідомлення на основі власного досвіду;

виділяє цікаву для себе інформацію;

намагається виявити приховану інформацію в медіапродуктах;

пояснює свою реакцію на медіаповідомлення (як буде реагувати у відповідь);

створює прості медіапродукти (листівка, запрошення, sms-повідомлення, фотоколаж, книжечка тощо);

пояснює, кому і для чого призначені створені ним медіапродукти

 

Сприймання простих медіатекстів, виявлення в них очевидних ідей та прихованої інформації.

Висловлення власного ставлення до медіаповідомлень.

Створення простих медіапродуктів

 

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»

правильно вимовляє  слова з апострофом, звуками [ґ], , , ,

дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим, ненаголошеними голосними [е], [и], подовженими приголосними звуками;

правильно наголошує загальновживані слова;

 

відтворює напам’ять український алфавіт;

розташовує 7-9 слів за алфавітом, орієнтуючись на першу і другу літери;

користується алфавітом під час роботи з навчальними словниками;

 

пояснює пряме і переносне значення слів;

добирає до поданого слова 1-2 найуживаніші синоніми, антонім;

користується навчальними словниками синонімів, антонімів;

розпізнає найуживаніші багатозначні слова і пояснює їх різні значення;

знаходить і пояснює роль синонімів, антонімів, багатозначних слів у тексті;

доречно використовує у власних висловленнях слова в прямому і переносному значеннях, синоніми, антоніми, багатозначні слова;

 

визначає і пояснює роль закінчення, кореня, префікса, суфікса в слові;

розрізнює спільнокореневі слова і форми того самого слова (з допомогою вчителя);

пояснює, що таке орфограма;

розпізнає слова з орфограмами і перевіряє їх;

правильно записує слова з ненаголошеними голосними [е], [и] в корені, які перевіряються наголосом;

користується орфографічним словником для перевірки написання слів з ненаголошеними [е], [и], що не перевіряються наголосом;

правильно записує слова з префіксами роз-, без-, з- (с-);

 

розпізнає в тексті і самостійно добирає іменники, ставить до них питання;

розпізнає іменники, які називають опредмечені дії, ознаки;

розрізняє іменники – назви істот і неістот, правильно ставить до них питання;

розрізняє власні і загальні іменники;

записує власні іменники з великої букви;

визначає рід іменників;

змінює іменники за числами;

доречно вживає іменники у власному мовленні;

 

розпізнає прикметники в тексті;

пояснює роль прикметників у мовленні;

будує словосполучення прикметників з іменниками, встановлює між ними граматичний зв’язок за допомогою питань;

змінює прикметники за родами і числами у сполученні з іменниками;

розпізнає граматичну форму прикметника за родовим закінченням, поставленим питанням, за іменником, з яким він зв’язаний;

вживає прикметники у власних висловленнях з метою їх увиразнення;

 

розпізнає серед слів числівники, які відповідають на питання скільки?;

правильно вимовляє, наголошує і записує числівники, які використовуються для запису дати в зошиті;

правильно читає числові вирази;

 

розпізнає дієслова в тексті, ставить до них питання;

розрізнює часові форми дієслів;

змінює дієслова за часами;

правильно записує не з дієсловами;

добирає дієслова-синоніми, антоніми, з прямим і переносним значеннями і доречно вживає їх у власних висловленнях;

 

правильно інтонує речення, різні за метою висловлювання та вираженням почуттів;

правильно будує і записує розповідні, питальні, спонукальні, окличні і неокличні речення;

правильно інтонує і записує речення зі звертанням;

використовує форми кличного відмінка під час звертань;

визначає в реченні головні (підмет і присудок) та другорядні (без поділу на види) члени речення;

виділяє словосполучення в групі підмета і групі присудка;

встановлює зв’язок між головним і залежним словом у словосполученні;

встановлює граматичні зв’язки між словами в простому реченні за допомогою питань;

будує різні види простих речень;

 

визначає в тексті зачин, основну частину і кінцівку;

розпізнає текс-розповідь, опис, міркування, есе;

розрізняє за характерними ознаками художні, науково-популярні та ділові тексти;

визначає тему і мету тексту;

добирає заголовок відповідно до теми тексту;

складає плану тексту;

дотримується абзаців у оформленні текстів на письмі;

використовує для зв’язку речень у тексті займенники, прислівники, близькі за значенням слова

 

Дослідження фонетичних закономірностей української мови.

Дотримання орфоепічних вимог у власному мовленні.

 

 

 

Застосування алфавіту.

Користування навчальними словниками.

 

 

Спостереження за лексичним значенням слова.

Вживання у власному мовленні слів різних лексичних груп (слова в прямому і переносному значеннях, синоніми, антоніми, багатозначні слова).

 

 

 

 

Дослідження будови слова.

Розрізнення форм слова і споріднених слів.

Дослідження орфограм, пов’язаних з будовою слова.

 

 

 

 

 

 

 

 

Спостереження за номінативною функцією іменників у мовленні.

Розрізнення назв істот і неістот, власних і загальних іменників.

Визначення роду іменників.

Змінювання іменників за числами.

Вживання іменників у власних висловленнях.

 

Дослідження ролі прикметників у мовленні.

Встановлення зв’язку прикметників з іменниками.

Змінювання прикметників за родами і числами.

Використання прикметників у власному мовленні.

 

 

 

Засвоєння правильної  вимови і правопису найуживаніших числівників.

 

 

 

Дослідження ролі дієслів у мовленні.

Змінювання дієслів за часами.

Правопис не з дієсловами.

Вживання дієслів у власному мовленні.

 

 

Дослідження речень, різних за метою висловлювання, інтонацією, зі звертаннями.

Визначення в реченні головних і другорядних членів.

Встановлення зав’язків між словами в словосполученні і реченні.

Побудова різних видів речень.

 

 

 

 

 

 

Дослідження будови тексту.

Розрізнення різних типів і стилів текстів (художні, науково-популярні, ділові).

Визначення теми і мети тексту.

Складання плану тексту

 

     

 

 

4 клас

Очікувані результати навчання

                      здобувачів освіти     

Зміст навчання

 

Змістова лінія «Взаємодіємо усно»

сприймає уважно усну інформацію;

ставить уточнювальні запитання відповідно до мети слухання;

виконує усні інструкції й настанови вчителя щодо навчальних завдань;

 

передає зміст почутого творчо (змінює оповідача в тексті-розповіді, послідовність наведених ознак в описі, послідовність аргументів у міркуванні, доповнює опис іншими ознаками, а міркування іншими аргументами);

вибирає з почутого інформацію для створення власного висловлення з конкретною метою (усне оголошення, усний відгук, усний стислий переказ);

узагальнює і систематизує почуту інформацію;

прогнозує, як отриману інформацію можна використати з користю;

зіставляє тему й головну думку усного повідомлення з власними спостереженнями, поведінкою, досвідом;

 

висловлює власне ставлення до усного повідомлення;

обґрунтовує своє ставлення до почутого, спираючись на набуті знання, власний досвід;

визначає позицію мовця, погоджується з нею чи заперечує;

 

ініціює спілкування на тему, яка зацікавила; бере участь у дискусії, наводить докази; висловлює доброзичливо своє ставлення до думок інших співрозмовників (поділяє їх повністю, частково чи аргументовано відхиляє);

висловлює й аргументує свою позицію;

обирає вербальні й невербальні засоби спілкування для досягнення мети;

дотримується мовленнєвого етикету, норм літературної вимови;

 

будує самостійно усне зв’язне висловлення (розповідь, опис, міркування, есе) за спостереженнями в навколишньому світі, ілюстрацією, поданим зачином або кінцівкою, за опорними словами, за поданим або колективно чи самостійно складеним планом;

використовує виражальні засоби мови; виражає своє ставлення до висловлюваного;

дає загальну оцінку почутому діалогу або розповіді, опису, есе чи міркуванню;

пропонує, як можна вдосконалити або доповнити зв’язне висловлення

 

Сприймання усної інформації з певною метою.

 

 

 

Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту) почутого.

Відтворення змісту почутого творчо.

Вибір і використання інформації з почутого для створення власних висловлень.

Зіставлення теми й головної думки усного повідомлення з власним досвідом.

 

 

 

 

 

Оцінювання усної інформації.

 

 

 

 

 

Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, вербальними і невербальними засобами, етикетними нормами культури спілкування.

 

 

 

 

 

 

Створення усних монологічних висловлень

(розповідь, опис, міркування, есе).

Використання виражальних засобів мови.

Удосконалення власних висловлень

 

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»

самостійно контролює виконання загальних правил письма;

нарощує швидкість письма, безвідривно поєднуючи елементи букв та букви між собою, зберігаючи  розбірливість;

спрощує окремі форми букв, їх поєднання, зберігаючи розбірливість читання написаного;

пише в темпі, який дає змогу записати власну думку та інформацію з різних джерел;

 

 

 

 

пише розбірливо;

робить охайні виправлення;

дотримується абзаців, полів зошита;

записує слова в колонку;

заповнює таблицю;

 

складає тексти для письмового спілкування (оголошення, запрошення, афіша тощо);

створює і записує загадки, невеликі казки тощо з орієнтацією на читача;

обирає для власного повідомлення відповідне оформлення (шрифт, розмір, колір букв тощо);

 

складає самостійне письмове висловлення (розповідь, опис, міркування)  на добре знайомі й цікаві теми;

пише переказ (докладний, вибірковий) тексту розповідного змісту з елементами опису або міркування;

використовує у власних висловленнях виражальні засоби мови;

висловлює своє ставлення до того, про що пише;

записує власні висловлення грамотно (у межах вивченого) і зрозуміло;

 

 

бере участь в обговоренні письмових робіт у парах, групах;

відзначає позитивні сторони, висловлює поради щодо можливого удосконалення тексту, спираючись на пам’ятку;

удосконалює письмовий текст

 

Удосконалення навички письма.

Самоконтроль за виконанням графічних, технічних, гігієнічних правил письма.

Розвиток швидкості письма: безвідривне поєднання елементів букв  х, ж, ю та 4-6 букв типу день, злива, очерет, спрощення окремих форм букв та їх поєднань.

 

Дотримання культури оформлення письмових робіт.

 

 

 

Створення коротких письмових повідомлень, малих фольклорних форм.

 

 

 

 

 

Побудова зв’язних текстів різних типів (розповідь, опис, міркування).

Написання різних видів переказів тексту (докладного, вибіркового).

Використання виражальних засобів мови.

Записування власної думки про предмет висловлення.

 

Перевірка та редагування текстів

 

 

 

Змістова лінія «Досліджуємо медіа»

сприймає критично доступні медіатексти;

визначає мету й цільову аудиторію окремих медіапродуктів;

декодує (тлумачить) повідомлення у простих медіатекстах, виявляє очевидні ідеї;

висловлює власні погляди на події, явища, предмети, цінності, представлені в медіатексті;

пояснює, чи змінилися під впливом медіатексту власні уявлення або думки про предмет повідомлення, як саме;

створює прості медіапродукти, враховує мету й аудиторію;

обговорює (в парі чи групі) враження від створеного медіапродукту

Критичне сприймання  доступних медіапродуктів.

Виявлення впливу медіапродуктів на власні думки й погляди.

Створення простих медіапродуктів (книжечка, стіннівка, реклама тощо)

 

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»

дотримується  правил вимовляння  слів з

ненаголошеними голосними [е], [и], дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим, подовженими приголосними звуками;

правильно наголошує загальновживані слова;

 

розташовує 10-12 слів за алфавітом, орієнтуючись на першу, другу і третю літери в слові;

знаходить потрібне слово в навчальному словнику (тлумачному, орфографічному, синонімів, антонімів, фразеологічному тощо), користуючись алфавітом;

 

утворює словосполучення з прямим і переносним значеннями;

добирає до поданого слова 2-3 найуживаніші синоніми, антонім, користуючись відповідними навчальними словниками;

розкриває значення найуживаніших багатозначних слів, вводить їх у словосполучення, речення;

пояснює значення найуживаніших фразеологізмів;

добирає до фразеологізмів близькі за значенням слова;

знаходить синоніми, антоніми, багатозначні слова, фразеологізми в тексті і пояснює їх роль;

розпізнає застарілі й нові слова в текстах; досліджує походження слів;

використовує у власному мовленні слова в прямому і переносному значеннях, синоніми, антоніми, багатозначні слова, фразеологізми для досягнення мети спілкування;

 

правильно записує слова із сумнівними приголосними, що піддаються асиміляції (просьба, боротьба, нігті, кігті);

розрізняє і правильно записує слова зі співзвучними префіксами і прийменниками;

правильно пише слова з апострофом після префіксів;

розрізняє і правильно записує слова з префіксами пре- і при-;

утворює нові слова за допомогою префіксів, з найуживанішими суфіксами зменшення, здрібнілості, пестливості тощо;

 

розпізнає іменники з абстрактним значенням;

визначає рід і число іменників;

відтворює назви відмінків і відмінкові питання;

змінює іменники за числами і відмінками;

визначає початкову форму іменника (називний відмінок однини);

визначає відмінок іменника в реченні;

змінює у процесі словозміни іменників приголосні [г], [к], [х] перед закінченням –і на [з′],[ц′],[с′], голосний [і] на [о], [е];

правильно вживає в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого роду закінчення –ом, –ем (–єм), в іменниках жіночого роду закінчення –ою, –ею (–єю);

перевіряє за словником закінчення іменників чоловічого роду в родовому й орудному відмінках;

використовує в мовленні паралельні форми іменників чоловічого роду – назв істот у давальному й місцевому відмінках однини;

правильно записує іменники жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини;

правильно вживає літературні форми іменників у місцевому відмінку множини з прийменником по;

 

змінює прикметники за родами і числами;

змінює прикметники разом зі зв’язаними з ними іменниками за відмінковими питаннями;

правильно записує прикметники з м’яким кінцевим приголосним основи у різних відмінкових формах;

визначає граматичну форму прикметника (рід, число, відмінок) за іменником, з яким він зв’язаний;

утворює форми ступенів порівняння прикметників;

правильно вимовляє і записує прикметники на –ський, –цький, –зький;

використовує у власних зв’язних висловленнях прикметники в прямому і переносному значеннях, синоніми, антоніми;

 

розпізнає в мовленні числівники, які відповідають на питання скільки? котрий?;

ставить питання до кількісних і порядкових (без уживання термінів) числівників;

правильно вимовляє і пише форми родового відмінка числівників 50, 60, 70, 80, 90, 100;

уживає правильні форми числівників на позначення часу протягом доби;

 

розпізнає серед слів особові займенники, ставить до них питання;

пояснює роль займенників у мовленні;

відмінює особові займенники за зразком;

правильно вживає займенники з прийменниками;

використовує займенники у власному мовленні для зв’язку речень у тексті та з метою уникнення повторів тих самих слів;

 

розпізнає неозначену форму дієслів, доречно використовує її в мовленні;

вживає дієслова у відповідних часових формах;

правильно записує особові закінчення дієслів у теперішньому і майбутньому часі, користуючись алгоритмом з опорою на третю особу множини;

ставить дієслова минулого часу у відповідну родову форму за питаннями що робив? (-ла,   -ло), що зробив? (-ла, -ло);

правильно вимовляє і записує дієслова на –ся;

добирає дієслова, що найбільше відповідають мовленнєвій ситуації;

 

розпізнає серед слів прислівники і ставить до них питання;

добирає до найуживаніших прислівників синоніми й антонім;

правильно пише найуживаніші прислівники;

доречно вживає прислівники у власних зв’язних висловленнях;

 

правильно інтонує і записує речення, різні за метою висловлювання та інтонацією;

знаходить головні і другорядні члени речення у найпростіших випадках;

встановлює зв’язки між словами в реченні за допомогою питань;

виявляє в реченні однорідні члени;

складає речення з однорідними членами, правильно їх інтонує і записує;

використовує різні за структурою і метою висловлювання речення для вираження власних думок і почуттів;

 

знаходить у тексті його структурні частини;

формулює тему і мету тексту;

добирає заголовок, який відповідає темі або головній думці тексту;

складає план тексту;

будує текст за поданим планом;

розрізняє різновиди текстів (розповідь, опис, міркування, есе) і пояснює їх призначення;

знаходить у тексті-міркуванні твердження, доказ і висновок;

будує розповіді, описи, міркування, есе; розрізняє і будує тексти художнього і науково-популярного стилів;

використовує засоби зв’язку речень у тексті

Дотримання орфоепічних вимог у власному мовленні.

 

 

 

 

Користування алфавітом.

 

 

 

 

 

 

 

Дослідження ролі в мовленні лексичних груп слів (слова з прямим і переносним значеннями, синоніми, антоніми, багатозначні слова, фразеологізми, застарілі й нові слова).

Дослідження походження окремих слів (запозичення з іншої мови, словотворення).

Вживання слів різних лексичних груп у власному мовленні.

 

 

 

 

 

 

 

Дослідження і засвоєння правопису слів із сумнівними приголосними, що піддаються асиміляції, з апострофом після префіксів, з префіксами пре- і при-.

Утворення нових слів за допомогою префіксів і суфіксів.

 

 

Дослідження різних граматичних форм іменників.

Відмінювання іменників.

Спостереження за явищем чергування приголосних і голосних.

Правопис закінчень іменників в орудному відмінку однини.

Вживання іменників у власному мовленні в правильних граматичних формах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дослідження граматичних форм прикметників.

Змінювання прикметників за відмінками.

Утворення ступенів порівняння прикметників.

Вимова і написання прикметників на –ський,  –цький, –зький.

Уживання прикметників у власному мовленні як засобу виразності.

 

 

 

 

 

 

Дослідження ролі числівників у мовленні.

Уживання числівників у правильних граматичних формах.

 

 

 

 

Дослідження ролі займенників у тексті.

Відмінювання особових займенників за зразком.

Уживання займенників у власних висловленнях.

 

 

 

 

Дослідження граматичних форм дієслів.

Застосування алгоритму перевірки правопису особових закінчень дієслів  з опорою на третю особу множини (без уживання термінів).

Вимова і написання дієслів на –ся.

Вживання дієслів у власному мовленні в правильних граматичних формах.

 

Дослідження ролі прислівників у тексті. Уживання прислівників у власному мовленні.

 

 

 

 

Дослідження речень, різних за структурою і метою висловлювання.

Виявлення в реченні однорідних членів.

Використання різних видів речень у власному мовленні.

 

 

 

 

 

Дослідження текстів різних типів і стилів.

Визначення теми і мети тексту.

Складання плану тексту.

Побудова текстів різних типів і стилів

     

 

 

МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

Пояснювальна записка

 

У Типовій освітній програмі (1-2 класи) мовно-літературну галузь структуровано таким чином:

1 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти»;

2 клас – навчальні предмети «Українська мова» «Читання» або інтегрований курс цих навчальних предметів;

3-4 класи – навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання».

Назва предмета – «Літературне читання» зумовлює необхідність визначення його мети і завдань, що вимагає відповідної конкретизації змістових ліній і очікуваних результатів.

Мета – розвиток особистості молодшого школяра засобами різних видів читацької діяльності; формування читацької, комунікативної та інших ключових компетентностей;          збагачення емоційно-ціннісного, естетичного, соціального та пізнавального досвіду; розвиток образного, критичного і логічного мислення та літературно-творчих здібностей; формування готовності до вивчення української та зарубіжної літератури в освітньому закладі ІІ ступеня.

Досягнення мети передбачає розв’язання таких завдань:

  • ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики і жанрів;
  • формування в учнів повноцінної навички читання як універсального інструменту функціональної грамотності;
  • розвиток інтересу і здатності до самостійної читацької діяльності для задоволення різних потреб читача;
  • формування умінь опрацьовувати художні, науково-художні тексти;
  • оволодіння прийомами структурно-смислового і образного аналізу текстів різних видів;
  • розвиток образного, критичного, логічного мислення та мовлення;
  • формування умінь самостійної роботи з різними видами і джерелами інформації;
  • формування прийомів роботи з дитячою книжкою, періодичною, довідковою літературою;
  • формування вмінь безпечного і критичного використання медіапродукції, здатності створювати медіапродукти і спілкуватися за допомогою медіазасобів;
  • розвиток уяви і здатності виявляти себе у різних видах літературно-творчої діяльності.

Відповідно до мети і завдань предмета «Літературне читання» визначено такі змістові лінії: «Пізнаємо простір дитячого читання»; «Розвиваємо навичку читання, оволодіваємо прийомами розуміння прочитаного»; «Взаємодіємо усно за змістом прослуханого»; «Досліджуємо і взаємодіємо з текстами різних видів»; «Оволодіваємо прийомами роботи з дитячою книжкою»; «Досліджуємо і взаємодіємо з медіапродукцією»; «Перетворюємо та інсценізуємо прочитане; створюємо власні тексти».

Реалізація змістових ліній програми з літературного читання здійснюється у процесі особистісно зорієнтованої розвивальної читацької і комунікативної діяльності учнів. Враховуючи потреби та інтереси молодших школярів у пізнанні світу людей, природи, самопізнанні, залучаючи їх до вдумливого читання найкращих дитячих книжок, текстів, різних видів учитель виховує україномовну особистість, компетентного, критично мислячого читача, який розуміє цінність книги, відчуває красу рідного слова, збагачує свій читацький, мовленнєвий і пізнавальний досвід.

Змістова лінія «Пізнаємо простір дитячого читання» створює передумови для ознайомлення учнів 3-4 класів з різноманітною за темами і жанрами дитячою літературою, з різними видами довідкових,  навчальних і медіа текстів, способами здобуття інформації у сучасному медіа просторі.

Простір дитячого читання передбачає взаємодію організованої і самостійної читацької діяльності учнів, що сприяє формуванню дитини-читача, який на завершення початкової школи має належний читацький кругозір, розуміє цінність читання і виявляє до нього інтерес, набуває достатній досвід використання з різною метою текстів різних видів.

Змістова лінія «Розвиваємо навичку читання, оволодіваємо прийомами розуміння прочитаного» охоплює такі основні змістові блоки: удосконалення й розвиток якісних характеристик технічної і смислової сторін навички під час читання вголос і мовчки; самостійне застосування мовленнєвих та позамовних засобів художньої виразності; оволодіння, з поступовим нарощуванням ступеня складності, прийомами смислового читання (прийоми самостійного розуміння лексичного значення слів, словосполучень; повноцінного усвідомлення в тексті фактичної, концептуальної, підтекстової (з допомогою вчителя) інформації); застосування видів читання: аналітичного, переглядового, вибіркового відповідно до мети читання.

Змістова лінія «Взаємодіємо усно за змістом прослуханого» спрямована на формування в учнів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися з іншими людьми в діалогічній і формі заради досягнення певних життєвих цілей.

Змістова лінія «Досліджуємо і взаємодіємо з текстами різних видів» передбачає цілісне сприймання учнями художніх, науково-художніх текстів, їх аналіз, інтерпретацію з використанням літературознавчих понять (практично); формування умінь висловлювати рефлексивні судження у зв’язку з прочитаним, критично оцінювати  інформацію в текстах різних видів та використовувати її для збагачення особистого читацького досвіду.

Змістова лінія «Оволодіваємо прийомами роботи з дитячою книжкою» передбачає формування і розвиток в учнів прийомів розрізнення дитячих книжок за жанрово-тематичними ознаками, типом видання (книжка-твір, книжка-збірка, довідник, словник і т.ін.); прогнозування орієнтовного змісту книжки (твору) з опорою на її ілюстративний та довідково- інформаційний апарат; прийомів самостійного вибору книжок з використанням інформаційних ресурсів дитячої бібліотеки; умінь зв’язно висловлювати власні емоційно-оцінні враження щодо змісту прочитаного, складати короткий відгук на прочитану книжку та ін.

Змістова лінія «Досліджуємо і взаємодіємо з медіапродукцією»  має на меті формування і розвиток в учнів понять про різні види медіа та використані в них вербальні і невербальні засоби впливу на читача; формування умінь і навичок сприймати, аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати і безпечно користуватися медіазасобами; виражати себе і спілкуватися з іншими за допомогою власних медіапродуктів.

Оволодіння медіаграмотністю є поліпредметним процесом, який передбачає зв'язок із щоденним життям дітей не лише в школі, а й поза нею, створення можливостей набувати досвід критичного осмислення різної медіапродукції, що має позитивно вплинути на розширення їхнього читацького і соціального досвіду, вироблення умінь відрізняти корисну інформацію від шкідливої, уникати імовірних для цього віку ризиків взаємодії з медіапродуктами.

Змістова лінія «Перетворюємо та інсценізуємо прочитане; створюємо власні тексти» передбачає розвиток уяви, художньо-образного мислення і мовлення дітей, оволодіння вербальними і невербальними засобами створення творчих продуктів з різним ступенем самостійності (зміни, доповнення, продовження тексту, ілюстрування; участь в інсценізаціях, дослідницьких проектах; складання есе, казок, віршів, закличок, загадок, оповідань та ін.).

 

3 клас

 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Зміст навчання

Пізнаємо простір дитячого читання

Учень/учениця:

правильно називає та практично розрізнює фольклорні і авторські твори;

співвідносить вивчені твори з відповідними жанрами (казка, вірш, художні і науково-художні оповідання; байка);

самостійно визначає жанрові ознаки казок, віршів, оповідань,

називає основні жанрові ознаки п’єси;

розуміє, яку інформацію можна одержати в творах різних жанрів;

називає основні теми прочитаного;

прізвища, імена відомих українських письменників, твори яких вивчалися на уроках літературного читання;

розповідає епізоди з життя відомих письменників, про їхні твори, з якими неодноразово ознайомлювалися під час навчання;

вміє розповісти сюжети кількох казок (фольклорних і авторських); знає напам’ять 5-6 віршів, кілька прислів’їв, скоромовок;

виявляє ставлення до прослуханого і прочитаного;

знає і називає найважливіші інформаційні ресурси;

знаходить в них потрібну інформацію.

Доступний і цікавий дітям навчальний матеріал різноманітний за жанрами, персоналіями і джерелами здобуття інформації:

  • усна народна творчість (малі фольклорні форми: лічилки, скоромовки, загадки, приказки, прислів’я; казки героїко-фантастичні, легенди, байки, пісні);
  • художні твори відомих українських і зарубіжних письменників:
  •  поезія (вірші пейзажні, сюжетні, фантастичні, гумористичні; вірші-загадки, акровірші);

проза (оповідання, уривки з повістей, казки; п’єси);

байки (вірші і проза).
Науково-художня, довідкова, література з різних джерел,тексти із ЗМІ.

Тематика дитячого читання:

твори про почуття дітей, їхні захоплення, мрії, взаємини в сім'ї, школі; про стан природи у різні пори року; ставлення до Батьківщини, рідної мови, народних традицій, про історію рідного краю, видатних людей; відкриття; про життя письменників, створення книг; медіатексти.

 

Розвиваємо навичку читання, оволодіваємо прийомами розуміння прочитаного

читає вголос, правильно, цілими словами і групами слів  у темпі, який дає змогу розуміти прочитане;

оволодіває продуктивними способами читання мовчки (самостійно та з допомогою вчителя);

 

 

 

оволодіває та самостійно застосовує прийоми виразного читання та декламування напам’ять (для художніх текстів);

 

 

 

виділяє у тексті і пояснює значення незнайомих слів, висловів, термінів (самостійно та з допомогою вчителя);

 

самостійно розуміє фактичний зміст  текстів різних видів та основні думки (самостійно, а також з допомогою вчителя);

 

 

застосовує різні види читання під час опрацювання змісту текстів різних видів (самостійно та за завданням учителя), а також перечитування як засіб поглибленого розуміння змісту.

 

 

Формування і розвиток якісних характеристик навички читання вголос і мовчки: виконання  вправ і завдань на регулювання дихання, розвиток уваги, пам’яті, темпу, фонематичного слуху, зорового сприймання, оперативного поля читання.

 

Застосовування під час читання вголос, декламування напам’ять відповідно до змісту художнього твору інтонаційні мовленнєві засоби виразності (тон, сила голосу, логічний наголос, темп мовлення).

 

Тлумачення значень незнайомих  слів, висловів за допомогою  виносок, тлумачного словника, а також спираючись на контекст.

 

Знаходження в тексті конкретних відомостей, фактів, понять, пояснення їх змісту (суті); виділення та пояснення важливих думок, які висловив автор.

 

Застосування різних видів читання:  аналітичне ‒ для детального й поглибленого ознайомлення із змістом тексту (самостійно); вибіркове ‒ з метою знаходження потрібної інформації, фактів; переглядове – для загального ознайомлення із змістом тексту (за завданням учителя).

Взаємодіємо усно за змістом прочитаного

сприймає і розуміє усне висловлення, художній чи науково-художній текст;

уточнює інформацію;

виконує сприйняті на слух інструкції щодо виконання поставлених учителем навчальних завдань;

 

відповідає на запитання за змістом прослуханого тексту;

ставить запитання до усного повідомлення та за змістом прослуханого тексту;

називає персонажів, місце і час дії, послідовність подій у прослуханому тексті;

вибирає інформацію з прослуханого тексту і пояснює чому зацікавила інформація;

визначає тему сприйнятого на слух твору;

бере участь у колективному обговоренні почутого; зацікавлено й уважно слухає співрозмовників, толерантно ставиться до їхніх думок;

розпізнає ключові слова і фрази в усному висловленні;

 

 

висловлює власне ставлення до змісту прослуханої текстової інформації;

 

 

 

 

 

 

 

 

підтримує діалог з учителем, однокласниками на основі прослуханого;

користується формулами мовленнєвого етикету; дотримується правил спілкування, найважливіших правил літературної вимови.

Сприймання-розуміння усної інформації.

 

 

 

 

 

Аналіз та інтерпретація почутого.

– розвиток умінь запитувати і відповідати на запитання за змістом прослуханих текстів; визначати послідовність подій, головного героя; виокремлювати цікаву для себе інформацію; визначати тему твору; брати участь в обговоренні інформації, яка зацікавила;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

– розвиток умінь розпізнавати ключові слова і фрази в усному повідомленні;

 

Формування умінь висловлювати оцінювальні судження:

– вербалізація своїх перших вражень щодо прослуханого: що сподобалось, здивувало, який настрій викликав твір і т. ін.;

– висловлення власної думки про факти, події у сприйнятому на слух тексті.

 

Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування.

 

Досліджуємо і взаємодіємо з текстами різних видів

самостійно читає, практично розрізнює художні, науково-художні тексти, визначає їх особливості та мету опрацювання, перераховує ознаки, які вказують на приналежність тексту до художнього чи науково-художнього;

 

 

відповідає на запитання щодо прочитаного твору;

 

знаходить і пояснює зв’язки між реченнями, абзацами і частинами тексту;

самостійно визначає послідовність подій у творі;

самостійно складає план до невеликих за обсягом і нескладних за будовою художніх текстів;

користується планом і малюнками для переказу прочитаного;

установлює (із допомогою вчителя і самостійно) причиново-наслідкові зв’язки;

визначає у творах елементи розповіді, описи;

визначає у структурі епічного твору початок, основну частину, кінцівку; пояснює їх взаємозв’язок після аналізу твору;

самостійно знаходить слова, вислови, речення, які є ключовими для розуміння подій, характеристики персонажів (самостійно та з допомогою вчителя);

самостійно визначає тему твору; основну думку – з допомогою вчителя;

 

самостійно переказує текст (детально, стисло, вибірково);

 

 

 

 

розпізнає, називає, виділяє в художньому тексті яскраві, образні вислови, художні описи природи, зовнішності людини, інших живих істот; пояснює їх роль у творі;

 

 

 

 

знаходить у тексті самостійно і з допомогою вчителя слова, які мають переносне значення, порівняння, епітети, метафори (без вживання термінів); пояснює їх роль у тексті, використовує у власному мовленні;

 

 

визначає з допомогою вчителя настрій, загальну тональність твору;

 

 

 

розрізнює, правильно називає жанри творів, що опрацьовувалися під час навчання (практично);

самостійно визначає жанрові ознаки казок про тварин, віршів, оповідань;

 

 

 

визначає жанрові ознаки героїко-фантастичних казок, байок, п’єс із допомогою вчителя;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

самостійно визначає головних персонажів; пояснює, які вчинки персонажів є позитивними, а які негативними;

 

 

самостійно ставить запитання до тексту;

 

висловлює здогадки щодо орієнтовного змісту твору, можливого розвитку подій (до і під час читання);

 

 

 

 

розуміє авторську позицію: як автор ставиться до зображуваних подій і вчинків персонажів (з допомогою вчителя);

висловлює оцінні судження морального й естетичного характеру про події, вчинки персонажів, описи у художньому творі;

 

 

 

самостійно орієнтується у фактичному змісті твору, знаходить і пояснює у ньому слова-терміни;

визначає тему прочитаного тексту;

 

виділяє, пояснює зміст графічного матеріалу;

 

 

 

поділяє текст на смислові частини, встановлює між ними зв’язки, виокремлює новий науково-пізнавальний матеріал (з допомогою вчителя);

самостійно складає словесний, малюнковий план до невеликих за обсягом і нескладних за будовою науково-художніх текстів;

передає зміст тексту;

перетворює текстову інформацію у графічну (схеми, таблиці);

 

 

 

висловлює особисте ставлення до прочитаного.

Сприймання і практичне розрізнення текстів різних видів (художні, науково-художні).

 

 

 

 

Дослідження побудови і змісту художнього тексту:

1) смисловий і структурний аналіз тексту:

– розвиток умінь відповідати на запитання за змістом прочитаних текстів;

– знаходження в тексті зв’язків між реченнями, абзацами і частинами тексту та пояснення їх;

– самостійне визначення послідовності подій у творі;

– самостійне складання простого плану до невеликих за обсягом і нескладних за будовою оповідань;

– користування планом для переказу прочитаного твору;

– установлення причиново-наслідкових зв’язків;

– формування уміння розрізняти у творах елементи розповіді, опису;

– орієнтування у структурі тексту: зачин (початок), основна частина, кінцівка;

– формування умінь знаходити в тексті слова, вислови, речення, які є ключовими для розуміння тексту, характеристики персонажів; самостійно визначати тему твору та основну думку з допомогою вчителя; співвідносити головну думку прочитаного із заголовком, прислів’ям, ілюстраціями;

– розвиток умінь застосовувати різні види переказу відповідно до мети (докладний, стислий, вибірковий);

 

2) дослідження засобів художньої виразності:

– розвиток умінь виділяти в тексті яскраві, точні, образні вислови, художні описи, з’ясовувати їх роль у творі: допомагають передати загальну емоційну тональність твору, відтворити в уяві картини природи, її стан, місце події; показати зміну емоційного настрою персонажів та ін.;

– розширення і поглиблення уявлень про епітет, порівняння, метафору; їх роль у тексті;

– самостійне знаходження у тексті слів, що мають переносне значення, пояснення їх значень на прикладах;

– використання у власному мовленні засобів художньої виразності;

– формування умінь визначати настрій, загальну тональність твору;

 

3) дослідження жанрових особливостей:

- розвиток умінь самостійно визначати, усвідомлювати жанрові особливості творів, що вивчалися;

– розширення та поглиблення знань та умінь про жанрові особливості казок про тварин, віршів (наявність рими, ритму, поділ на строфи – без вживання терміну), оповідань;

– спостереження за структурними особливостями героїко-фантастичних казок (таємничі, зачаровані, незвичайні місця, предмети, істоти; надзвичайна сила, дивовижні перетворення та ін.), байок (невеликий за обсягом, здебільшого віршований твір, у якому в гумористичній, алегоричній формі зображуються людські вчинки, характери, недоліки), п’єс (драматичний твір, написаний для вистави);

– розвиток умінь правильно визначати і називати головного персонажа твору, аналізувати їхні вчинки, мотиви поведінки;

 

4) діалогічна взаємодія з текстом:

- розвиток умінь самостійно ставити запитання за змістом тексту про факт, подію, час, місце події, героїв твору;

– розвиток умінь висловлювати смислові здогадки щодо орієнтовного змісту твору, можливого розвитку подій з опорою на заголовок, ілюстрації, ключові слова; шляхом  відповідей на запитання, які виникають у читача  по ходу вдумливого читання твору;

– ставлення письменника до зображуваних подій і вчинків персонажів;

 

– розвиток умінь висловлювати оцінні судження, почуття щодо подій, вчинків персонажів, описів у художньому творі.

 

Дослідження побудови і змісту науково-художнього тексту.

– орієнтування у фактичному змісті твору, знаходження і пояснення слів-термінів;

− самостійне визначення теми науково-художнього тексту;

– формування умінь виділяти, усвідомлювати зміст графічного матеріалу: схем, таблиць, діаграм;  пояснювати, до яких частин тексту вони відносяться;

– розвиток умінь самостійно здійснювати смислову компресію текстового матеріалу: визначати і поділяти текст на смислові частини, добирати заголовки, складати словесний і малюнковий план, відтворювати зміст тексту з опорою на види плану;

 

 

– формування умінь створювати нескладні схеми, таблиці з метою ілюстративного супроводу відповідного текстового матеріалу (з допомогою вчителя);

‒ розвиток умінь висловлювати власне ставлення до змісту:  пояснювати, які факти в науково-художньому тексті зацікавили найбільше, чим саме; що було новим та ін.

Оволодіваємо прийомами роботи з дитячою книжкою

практично розрізняє дитячі книжки з текстами різних видів, називає основні теми дитячого читання;

 

 

 

самостійно розглядає та прогнозує орієнтовний зміст незнайомої книжки з опорою на ключові слова,  ілюстративний та довідково-інформаційний апарат;

 

 

 

 

 

пояснює, які дитячі книжки найбільше подобається читати;  формулює свій читацький запит у бібліотеці;

 

самостійно здійснює вибір дитячих книжок відповідно до власних читацьких інтересі;

 

 

 

 

користується під час вибору книжок, різними інформаційними  ресурсами дитячої бібліотеки (самостійно та з допомогою дорослого);

 

висловлює емоційно-оцінні враження про прочитану книжку;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

складає короткий відгук на прочитану книжку (усно, з допомогою вчителя).

Розрізнення дитячих книжок, які містять  різножанрові, різнотематичні   художні  твори, науково-пізнавальні тексти, довідкову літературу, дитячу періодику.

 

Прогнозування орієнтовного змісту дитячої книжки з опорою на ключові слова, структурні елементи книжки, опрацьовані в попередніх класах, а також на анотацію, відомості про письменника, заголовки розділів (наприклад, в повісті-казці); вербалізація своїх припущень у короткому зв’язному висловленні.

 

Формування умінь усно оформляти свій читацький запит за таким алгоритмом: автор, назва книжки, енциклопедії; тема читання.

 

Усвідомлений вибір дитячої книжки (книжок) з числа запропонованих бібліотекарем; вибір потрібної  книжки у відкритому фонді бібліотеки (із застосуванням знання алфавіту).

 

Користування різнотематичними  книжковими виставками, рекламними плакатами, Інтернет-ресурсами бібліотеки.

 

Розвиток умінь висловлювати власні враження щодо прочитаної книжки: ділитися з однолітками, дорослими думками, що саме найбільше сподобалося; переконливо пояснювати, чому цю книжку варто прочитати, чим вона цікава, які емоції викликала, які події, описані в книжці, нагадали ситуації  із власного життєвого досвіду та ін.

 

Навчання складати короткий відгук на прочитану книжку за алгоритмом.

Досліджуємо і взаємодіємо з медіапродукцією

знає і пояснює значення поняття медіа;

розрізняє види медіа за джерелами і способами одержання інформації;

аналізує медіатексти за крите-ріями-факти і судження про них;

формулює висновки за прочитаним, побаченим;

знає правила безпечної поведінки в Інтернеті;

створює (за вибором) медіа-продукт і пояснює свій вибір;

пояснює роль ілюстрації як джерела розуміння тексту.

Сприймання, аналіз, інтерпретація, рефлексія різних видів медіа-продукції: візуальної (текст, малюнок, фотографія);

аудіальної (музика, радіо) ; аудіовізуальні (ТБ, кіно, анімація Інтернет, гаджети);

практичні роботи з ілюстрування медіатекстів; створення медіапродуктів до важливих дат і подій (в країні, в родині, класі).

Рольові ігри: диктор, журналіст, розповсюджувач візуальної інформації.

Перетворюємо та інсценізуємо прочитане; створюємо власні тексти

придумує словесну картину за прочитаним твором;

виразно виражає себе у групових і колективних інсценізаціях прочитаного;

доповнює тексти (за орієнтирами вчителя);

продовжує діалог;

придумує текст за аналогією до прочитаного;

творчо переказує прочитане.

Завдання на розвиток уяви в зв’язку з прочитаним, власними спостереженнями; вправи на комбінування, акцентування якоїсь виразної, незвичайної ознаки; заохочення до відкриття невидимих і непочутих у процесі читання дійств;

Інтерпретація ілюстрацій до текстів;

придумування словесних картин;

аналіз тексту (абзацу) з метою його доповнення, розширення (з допомогою вчителя); пошуку незвичних образів, слів; висловів; створення ситуацій вибору учнями творчих завдань за темою уроку.

Індивідуальне і колективне складання нових кінцівок прочитаних казок, оповідань; знаходження рим у віршах, придумування ланцюжків римованих слів; створення творчих переказів і творів за аналогією; складання розповідей від імені одного з персонажів; практичне засвоєння (у співпраці з вчителем) прийомів складання казок, загадок, лічилок; (ігрові ситуації за прочитаним; «Живі» картини, сценки, інсценізація текстів); виконання творчих завдань на основі сприймання різних творів мистецтва (з допомогою вчителя).

 

4 клас

 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Зміст навчання

Пізнаємо простір дитячого читання

пояснює, з яких джерел складається простір його читання;

розрізняє твори усної народної творчості і авторські наводить приклади;

називає імена і прізвища відомих українських письменників, з творами яких неодноразово зустрічався на уроках;

знає назви, сюжети кількох фольклорних і літературних творів;

знає напам'ять 5-6 віршів, кілька прислів’їв, скоромовок, загадок; пояснює цінність книг, читання,   бібліотек;

розповідає про свої читацькі уподобання; знає, яким чином можна задовольнити потреби у знаходженні нової інформації.

 

Жанрове і авторське розмаїття навчального матеріалу, з яким учні ознайомлюються на уроках літературного читання, самостійного читання відповідно до індивідуальних інтересів і можливостей доступу до джерел інформації:

  • усна народна творчість (малі фольклорні форми; прислів’я, приказки, усмішки, притчі; героїко-фантастичні і соціально-побутові казки; пісні; міфи про створення світу і людей);
  • художні твори письменників-класиків, відомих українських і зарубіжних письменників;
  • поезія (вірші пейзажні, ліричні, сюжетні, фантастичні, гумористичні; вірші-загадки, скоромовки, акровірші);
  • проза (оповідання, уривки з повістей, автобіографічних творів, спогадів; легенди; п’єси);
  • байки (вірші і проза);

Науково-художня, науково-популярна літературна з різних джерел, навчальні тексти;тексти із ЗМІ.

Тематика дитячого читання:

світ думок, почуттів, прагнень дітей; родинні стосунки; ставлення людей до рідної землі, рідної мови; пошанування праці; події  життя української діаспори; події минулого і сучасного; життя видатних людей, винаходи, фантазії, пригоди, фантастика; бібліотеки, музеї тощо.

Розвиваємо навичку читання, оволодіваємо прийомами розуміння прочитаного

володіє повноцінною навичкою читання вголос і мовчки текстів різних видів як загальнопредметним умінням;

усвідомлює важливість уміння вправно читати для успішного навчання тепер і в майбутньому;

 

 

 

 

самостійно застосовує прийоми виразного читання та декламування напам’ять (для художніх текстів);

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

самостійно виділяє у тексті і пояснює значення незнайомих слів, висловів, термінів;

 

 

 

 

 

самостійно й усвідомлено застосовує різні види читання під час опрацювання змісту текстів різних видів;

 

здійснює самоконтроль, самооцінку якості свого читання і розуміння змісту; за потреби застосовує прийом перечитування тексту чи окремих частин, фрагментів.

 

Удосконалення прийомів смислової та технічної сторін навички читання вголос і мовчки: застосування прийомів розуміння змісту текстів різних видів; виконання вправ, завдань з розвитку технічної сторони навички; читання вголос правильно,   в індивідуальному темпі, з дотриманням основних норм орфоепії.

 

Самостійний добір  і застосовування  під час читання вголос, декламації  прозових художніх (уривки), поетичних творів та інсценізації  відповідні мовленнєві та позамовні засоби виразності: тон, гучність, логічний наголос, темп, жести, міміка та ін. Передача з їх допомогою загального емоційного настрою змісту твору, зміну емоційного настрою персонажа, стану природи та ін.

 

Пояснення значень незнайомих слів, висловів, термінів у текстах різних видів; користування виносками,  тлумачними словниками, довідниками, спираючись на контекст, а також шляхом добору контекстуальних синонімів.

 

Застосування різних видів читання: аналітичне/поглиблене, переглядове, вибіркове/пошукове – відповідно до мети читання (для всіх видів текстів).

 

Формування умінь здійснювати самоконтроль, самооцінку власної читацької діяльності. Застосування прийому перечитування з метою удосконалення, корекції техніки читання, повнішого розуміння змісту, пошуку відповідей на поставлені запитання.

Взаємодіємо усно за змістом прослуханого

критично сприймає усну інформацію; аналізує й уточнює її;

сприймає і розуміє художній, науково-художній текст;

виконує усні інструкції і настанови вчителя щодо навчальних завдань;

 

 

відтворює зміст усного повідомлення відповідно до мети;

бере участь у колективному обговоренні змісту почутого (уважно слухає й розуміє запитання вчителя, думки, міркування однокласників, аргументовано доповнює їхні відповіді, обстоює власну позицію);

 

 

 

висловлює власне ставлення, оцінні судження до усного повідомлення, змісту тексту; обґрунтовує думки, спираючись на власний досвід;

визначає позицію співрозмовника, погоджується з нею або заперечує її;

обґрунтовує власні погляди, підтверджує їх прикладами або власними спостереженнями, враховує думки інших осіб;

 

бере участь у розігруванні діалогу, створенні діалогу на задану тему, за ілюстрацією, використовуючи мовленнєві і позамовні засоби;

користується формулами мовленнєвого етикету; дотримується норм культури спілкування під час дискусії, найважливіших правил літературної вимови.

Сприймання-розуміння усної інформації.

 

 

 

 

 

Аналіз та інтерпретація почутого.

− розвиток умінь відтворювати зміст усного повідомлення;

− колективне обговорення усної інформації, доповнення її, обґрунтування власної думки;

 

 

 

 

Формування умінь висловлювати оцінювальні судження:

− висловлення власної думки про факти, події у сприйнятому на слух тексті;

− розвиток умінь висловлювати оцінні судження щодо змісту прослуханого тексту.

 

 

 

 

 

Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування.

 

Досліджуємо і взаємодіємо з текстами різних видів

повноцінно сприймає, практично розрізнює тексти різних видів;

 

 

 

 

 

 

повноцінно розуміє текст, пояснює, який художній образ/образи створив письменник; що основне хотів передати;

визначає і характеризує події, явища, мотиви вчинків дійових осіб;

 

 

 

установлює і пояснює смислові зв’язки між частинами тексту;

складає план оповідання, казки, статті;

користується планом для переказу твору;

знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;

самостійно визначає тему і основну думку твору;

 

самостійно застосовує різні види переказу (залежно від мети);

 

 

 

 

пояснює, які словосполучення, вислови допомагають краще уявити картини природи, місце події, зовнішність персонажів, їхні характери, вчинки, стосунки з іншими героями;

 

 

знаходить у тексті засоби художньої виразності (епітет, метафору, гіперболу (без вживання термінів) порівняння; з’ясовує їх роль;

 

використовує яскраві, образні вислови у власному мовленні (під час  опису, розповіді);

 

 

називає основні теми та жанри творів письменників, з творами яких неодноразово зустрічалися під час навчання;

визначає основні події у творі, установлює їх послідовність, зв’язки, динаміку розвитку;

 

 

самостійно визначає головних і другорядних персонажів твору;

характеризує персонажа за його вчинками; визначає мотиви, наслідки  його вчинку; співвідносить вчинок із загальноприйнятими нормами людської моралі;

виявляє внутрішній стан героя, його почуття, зміну емоційного настрою;

 

 

 

 

визначає, самостійно розрізнює жанрові ознаки літературних творів, які опрацьовувалися під час навчання в 2-4 класах; наводить приклади;

 

 

 

 

формулює продуктивні запитання до тексту; виокремлює в тесті авторські запитання, звернення до читача; пояснює їх суть;

 

 

 

 

 

 

 

пояснює мотиви вчинків героїв, авторське ставлення до них;

 

висловлює емоційно-оцінні судження до вчинків персонажів (морально-етичного і естетичного характеру); обґрунтовує свою думку;

 

 

 

самостійно ознайомлюється з текстом; орієнтується у його змісті; визначає  тему;

 

 

називає ознаки, які вказують на приналежність тексту до науково-художнього;

 

 

 

виділяє і розкодовує графічну інформацію, що міститься в тексті; перетворює графічну інформацію в текстову;

 

знаходить, розрізняє у текстах різнорідну інформацію, пояснює її суть;

 

 

 

 

здійснює смисловий аналіз змісту тексту; складає план;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

висловлює  власне судження щодо змісту тексту.

 

Сприймання і практичне розрізнення текстів різних видів (художні, науково-художні).

 

Дослідження побудови і змісту художнього тексту:

1) смисловий і структурний аналіз тексту:

– сприймання художнього образу твору, розуміння основного смислу описаних фактів, подій, вчинків персонажів;

– знаходження і пояснення ознак певних подій, явищ, персонажів із метою їх характеристики і підготовки до виразного читання, а також читання в особах;

– розуміння смислових зв’язків, істотних ознак, понять, висновків;

– самостійне складання плану оповідання, казки, статті; використання плану для переказу твору;

– установлення причиново-наслідкових зв’язків;

– розвиток умінь самостійно усвідомлювати та визначати тему і основну думку твору;

– розвиток умінь застосовувати різні види переказу залежно від мети (докладний, стислий, вибірковий);

 

2) дослідження засобів художньої виразності:

- усвідомлене сприймання засобів художньої виразності відповідно до їх функцій у творі;

спостереження за авторським вибором слова у творах різних жанрів під час діалогів, описів

природи, зовнішності персонажів, характеристики героїв;

– знаходження і з’ясування ролі епітетів, порівнянь, метафор, повторів, гіпербол в усній народній творчості та у творчості поетів і прозаїків;

– використання у власному мовленні засобів художньої виразності;

 

3) дослідження жанрових особливостей:

– усвідомлення взаємозв’язків:

письменники — теми; письменник — жанр;

 

– удосконалення умінь визначати основні події у творі, пояснювати динаміку їх розвитку; установлювати взаємозв’язки між подіями фактами, спираючись на зміст тексту;

– визначення головних і другорядних героїв твору; розрізнення персонажів у ставленні їх до головного героя;

 

– розвиток умінь характеризувати персонажа за його вчинками, поведінкою, висловлювати власні оцінні судження щодо цього;

– формування умінь виявляти   емоційний стан, настрій інших людей, сприймаючи жести, міміку, інтонацію мовлення, окремі елементи поведінки героїв твору;

− удосконалення умінь практично розрізнювати твори різних жанрів, які опрацьовувалися раніше;  називати ознаки, які вказують на приналежність твору до того чи іншого жанру.

 

4) діалогічна взаємодія з текстом:

- розвиток умінь формулювати пізнавальні запитання на виявлення загального, емоційного сприймання змісту;

на поглиблене розуміння тексту, встановлення смислових зв’язків між окремими частинами тексту та ін.; пояснювати, що авторські запитання чи звернення спонукають до діалогічної взаємодії читача з текстом, автором твору;

– розуміння мотивів вчинків персонажів, виявлення авторської позиції щодо зображеного;

– виявлення й оцінювання стану героїв твору шляхом формулювання власних оцінних суджень (моральних, естетичних).

 

Дослідження побудови і змісту науково-художнього тексту.

– розвиток умінь самостійно усвідомлювати зміст заголовка, виділяти нові поняття, терміни, з’ясовувати їх суть; визначати тему тексту;

– формування й розвиток умінь розуміти особливості науково-художнього тексту: відсутність емоційних оцінок, наявність наукових фактів, понять, термінів, графічної інформації;

– виділення й усвідомлення суті графічної інформації (схеми, моделі, графіки, таблиці); пояснення того, які частини змісту тексту супроводжує ілюстративний матеріал;

– розвиток умінь знаходити і розрізняти інформацію природничого, історичного, культурознавчого характеру; пояснювати явища природи, історичні факти, події, співвідносити їх з текстом;

– удосконалення умінь самостійно здійснювати смислову компресію змісту тексту: виділяти ключові поняття, поділяти текст на смислові частини, робити узагальнення інформації, у т.ч., що міститься в різних частинах тексту; визначати мікротеми, добирати до них заголовки, складати план; стисло відтворювати зміст тексту з опорою на план;

– удосконалення умінь формулювати власні думки за змістом тексту, доводити і підтверджувати їх фактами з посиланням на текст; пояснювати, які нові знання, цікавий досвід здобув/здобула.

Оволодіваємо прийомами роботи з дитячою книжкою

самостійно розрізняє та наводить приклади книжок за тематичною, жанровою, авторською приналежністю; приклади  довідкових видань; пояснює мету їх читання, використання;

 

 

самостійно користується довідково-інформаційним апаратом дитячих книжок, видами бібліотечно-бібліографічної допомоги під час  прогнозування орієнтовного змісту книжки, її вибору відповідно до мети та  теми читання;

 

 

 

пояснює свої читацькі уподобання, наводить приклади книжок, яким надає перевагу;

 

 

 

 

самостійно читає, розуміє зміст значних за обсягом книжок (повісті, повісті-казки, фантастика);  пояснює  їх відмінність від оповідань;

 

 

 

 

 

висловлює власні аргументовані  зв’язні емоційно-оцінні судження  про прочитану книжку;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

бере участь у колективній дискусії за змістом прочитаних книжок, виявляє активну читацьку позицію; дотримується етичних норм культури спілкування;

 

 

 

 

 

 

 

 

самостійно складає письмовий  відгук на прочитану книжку (за власним вибором).

Розвиток умінь усвідомлювати власні читацькі мотиви (для задоволення, проведення цікавого дозвілля; знаходження потрібної інформації, розширення знань та ін); пояснювати мету читання книжок з текстами різних видів.

 

Удосконалення умінь самостійного використання довідково-інформаційного апарату дитячих книжок, видів бібліотечно-бібліографічної допомоги як важливих засобів під час вибору  книжок на відповідну тему, прогнозування їх змісту та кращого  розуміння.

 

Розвиток умінь аргументувати власні читацькі переваги; пояснювати, що саме у таких книжках є найважливішим і найцікавішим; наводити приклади улюблених  дитячих книжок, тем читання.

 

Формування умінь утримувати увагу,  послідовно читати за розділами, главами й розуміти цілісний зміст  таких книжок та окремих частин:  визначати тему, основну сюжетну лінію, головних та другорядних персонажів; тривалість подій  у часі і т.ін.

 

Розвиток умінь будувати зв’язні аргументовані оцінні судження щодо загального змісту книжки, вчинків персонажів (що у книжці сподобалось/не сподобалось, чиї вчинки героїв заслуговують/не заслуговують схвалення і чому; що у змісті було новим, цікавим); підтверджувати свої думки прикладами з тексту; пов’язувати зміст прочитаного з власним життєвим досвідом.

 

Удосконалення умінь брати активну участь у колективному обговоренні  змісту прочитаного: поважати іншу точку зору; аргументовано доповнювати відповіді учнів;  предметно ставити запитання учасникам діалогу/полілогу;  обстоювати власну позицію;  усвідомлювати, що колективна дискусія може збагачувати власний читацький досвід, сприяти кращому розумінню змісту.

 

Формування умінь готувати письмовий відгук на прочитану книжку (за власним вибором).

Досліджуємо і взаємодіємо з медіапродукцією

знає права дітей на одержання інформації;

розрізняє і пояснює особливості передачі інформації у різних видах медіапродукції;

створює медіапродукт (кадри мультфільма, замітка до газети, виступ на шкільному радіо тощо) за вибором;

наводить приклади, де і як можна перевірити одержану інформацію;

створює рекламу за аналогією;

знаходить і пояснює різницю між фактами і думками про них;

обстоює власну думку, дотримуючись культури спілкування.

Опрацювання доступних дітям джерел і способів передачі інформації (тексти, малюнки, фотографії); аналіз ситуацій з життєвого і шкільного досвіду, які учні відображають у медіапродукції;

Створення розповідей, історій за прочитаним, побаченим з різним ставленням (доведення своєї думки);

Групова робота (створення анімацій, коміксів; ігри, дискусії; створення реклами книги, вистави, події за алгоритмом (у групі, індивідуально) аналіз впливу реклами на вчинки людей.

Перетворюємо та інсценізуємо прочитане, створюємо власні тексти

самостійно виконує завдання на зміну, доповнення, словесне ілюстрування твору;

доповнює твір новим персонажем, новою подією;

передає прочитане в інсценізації, поєднуючи різні засоби виразності (слово, жест, міміка, рухи);

використовує відомі прийоми для створення казки.

Заохочення дітей до творчості виконання різноманітних завдань, вправ для розвитку фантазії, образного мислення і мовлення.

Конкретизація, доповнення прочитаного новою інформацією, новим баченням через залучення ілюстративного матеріалу (малюнок, картина, музика).

Завдання на образне уявлення прочитаного; розвиток фантазії через взаємодію мистецтв («Бачу картину намальовану поетом» та ін.).

Придумування словесних картин; творчий переказ; вправи на римування, оволодіння прийомами складання казок; розвиток образного мовлення (комбінування відомого з невідомим; акцентування деталі; зупинення або прискорення часу; перевтілення, аналогія та ін..); загадок, лічилок та ін.

Знаходження у текстах образних засобів (добір порівнянь, епітетів, метафор, багатозначних слів, фразеологічних зворотів), пояснення їх ролі у сприйманні прочитаного.

 

 

 

 

 

МАТЕМАТИЧНА ГАЛУЗЬ

МАТЕМАТИКА

 

Пояснювальна записка

 

Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- формування в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу;

- формування у дітей досвіду використання математичних знань та способів дій для розв’язування навчальних і практичних задач;

- розвиток математичного мовлення учнів, необхідного для опису математичних фактів,  відношень і закономірностей;

- формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати коректність і достатність даних для розв’язування навчальних і практичних задач.

Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

Змістова лінія «Числа, дії з числами. Величини» охоплює вивчення у 1 – 4 класах питань нумерації цілих невід’ємних чисел у межах мільйона; формування навичок виконання арифметичних дій додавання і віднімання, множення і ділення; ознайомлення на практичній основі зі звичайними дробами; вимірювання величин; оперування величинами.

Змістова лінія «Вирази, рівності, нерівності» спрямована на формування в учнів уявлень про математичні вирази – числові та зі змінною; рівності і рівняння; числові нерівності та нерівності зі змінною; про залежність результату арифметичної дії від зміни одного з її компонентів. Ця змістова лінія є пропедевтичною до вивчення алгебраїчного матеріалу.

Змістова лінія «Геометричні фігури» націлена на розвиток в учнів просторових уявлень; формування здатності розрізняти геометричні фігури за їх істотними ознаками; формування практичних умінь будувати, креслити, моделювати й конструювати геометричні фігури від руки та за допомогою простих креслярських інструментів. Ця змістова лінія має пропедевтичний характер.

Змістова лінія «Робота з даними» передбачає ознайомлення учнів на практичному рівні з найпростішими способами виділення і впорядкування даних за певною ознакою.

Змістова лінія «Математичні задачі і дослідження» спрямована на формування в учнів здатності розпізнавати практичні проблеми, що розв’язуються із застосуванням математичних методів, на матеріалі сюжетних, геометричних і практичних задач, а також у процесі виконання найпростіших навчальних досліджень.

До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню.

Досвід математичної діяльності застосовується у вивченні інших предметів (освітніх галузей) шляхом використання учнями математичних методів чи інших засобів для пізнання дійсності; організації та виконання міжпредметних навчальних проектів, міні-досліджень тощо.

 

1 клас

 

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Числа, дії з числами. Величини

відтворює послідовність чисел у межах сотні;

читає і записує числа,

утворює числа різними способами;

визначає десятки й одиниці у складі двоцифрового числа;

порівнює числа різними способами;

виконує додавання та віднімання на основі нумерації чисел;

 

розуміє сутність арифметичних дій додавання і віднімання;

прогнозує результат додавання та віднімання;

володіє навичками додавання і віднімання одноцифрових чисел у межах 10;

використовує у мовленні назви компонентів та результатів арифметичних дій додавання і віднімання;

коментує виконання обчислень;

знаходить число, яке на кілька одиниць більше (менше) за дане;

розуміє сутність різницевого порівняння чисел;

знаходить, на скільки одне число більше або менше за інше;

користується в обчисленнях переставним законом додавання;

 

встановлює взаємозв’язок між діями додавання і віднімання, використовує його під час обчислень;

визначає невідомий компонент дії додавання і знаходить його значення;

 

вимірює і порівнює величини: довжину, масу, місткість;

використовує короткі позначення величин (сантиметр – см, дециметр – дм, метр – м); маси (кілограм – кг); місткості (літр – л); часу (година – год, доба, тиждень);

додає і віднімає іменовані числа, подані в одних одиницях величини;

користується інструментами й допоміжними засобами для вимірювання величин;

користується годинником (у межах цілих годин) і календарем для відстеження подій у своєму житті, спостережень у природі тощо;

 

оперує грошима в уявному (ігровому) процесі купівлі-продажу, використовує їх короткі позначення  (гривня – грн, копійка – к.)

Числа 1 – 10. Число 0.

Десяток.

Числа 11 – 100.

 

 

 

 

 

 

Арифметичні дії додавання і віднімання.

Додавання і віднімання чисел у межах 10.

 

Назви компонентів та результатів додавання і віднімання.

 

 

Збільшення (зменшення) числа на кілька одиниць.

Різницеве порівняння.

 

 

Переставний закон додавання.

 

Взаємозв’язок між додаванням і відніманням.

Знаходження невідомого доданка.

 

Величини: довжина, маса, місткість, час.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гроші

Вирази, рівності, нерівності

читає і записує математичні вирази: сума і різниця;

обчислює значення виразів на 1 – 2 дії;

встановлює відношення рівності й нерівності між числами й числовими виразами

Сума. Різниця.

Вирази на 1 – 2 дії.

Числові рівності і нерівності.

 

Геометричні фігури

Орієнтується на площині і ьвпросторі, описує або зображає схематично розміщення , напрямок і рух обʹєктів;

розпізнає геометричні фігури за істотними ознаками;

співвідносить реальні об’єкти з моделями та зображеннями геометричних фігур;

моделює геометричні фігури;

вимірює довжину відрізка;

креслить відрізки заданої довжини

Трикутник, чотирикутник, квадрат, круг. Точка, пряма, промінь, відрізок, ламана.

Куб, куля, циліндр, конус, піраміда.

Математичні задачі і дослідження

розв’язує прості сюжетні задачі, які є моделями реальних ситуацій;

створює допоміжну модель задачі різними способами;

оцінює з допомогою вчителя правильність розв’язання задачі;

складає прості сюжетні задачі;

 

виконує елементарні дослідження математичних закономірностей з допомогою вчителя

Прості сюжетні, в тому числі компетентнісно-зорієнтовані задачі.

 

 

 

 

 

Навчальні дослідження

Робота з даними

читає дані, вміщені на схематичному рисунку, в таблиці;

вносить дані до схем;

користується даними під час розв’язування практично зорієнтованих задач і в практичних ситуаціях.

 

Виділення і впорядкування даних за певною ознакою.

Додаткові теми:

Ознаки і властивості об’єктів. Спільні та відмінні ознаки, істотні ознаки. Об’єднання об’єктів у групу за спільною ознакою (узагальнення). Розбиття групи об’єктів на підгрупи за спільною ознакою (класифікація).

Додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через розряд.     

Заміна більших одиниць величини меншими. Заміна менших одиниць величини більшими.

Використовує співвідношення між одиницями величини при виконанні математичних та практичних завдань.

Істинні та хибні (правильні і неправильні) висловлювання.

Симетрія в геометричних фігурах.

Коло.

Моделювання змісту завдань за допомогою рисунків, графів, таблиць.

Прості задачі на знаходження невідомого зменшуваного, від’ємника.

Задачі на знаходження суми трьох доданків.

Задачі з логічним навантаженням.

Лінійні діаграми, таблиці.

 

2 клас

 

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Числа, дії з числами. Величини

відтворює послідовність чисел у межах сотні;

читає і записує числа, утворює числа різними способами;

порівнює числа різними способами;

визначає розрядний склад двоцифрового числа;

подає числа у вигляді суми розрядних доданків;

виконує додавання та віднімання на основі нумерації чисел;

 

володіє навичками додавання і віднімання чисел у межах 100;

обчислює усно зручним для себе способом; 

прогнозує результат додавання та віднімання;

перевіряє правильність обчислень;

 

визначає невідомий компонент дії віднімання і знаходить його значення;

коментує виконання обчислень;

 

розуміє сутність дій множення і ділення;

використовує у мовленні назви компонентів та результатів дій множення і ділення;

 

 

використовує в обчисленнях взаємозв’язок між множенням і діленням

 

використовує в обчисленнях переставний закон множення, взаємозв’язок між множенням і діленням, правила множення і ділення з числами 1 і 0, ділення рівних чисел;

розуміє неможливість ділення на нуль;

 

застосовує в обчисленнях знання таблиць множення чисел 2 і 3 та відповідних випадків ділення;

обчислює значення виразів, що містять інші табличні випадки множення і ділення, з опорою на таблиці;

прогнозує результат множення і ділення,

перевіряє правильність обчислень;

 

знаходить число, яке у кілька разів більше (менше) за дане;

 

розуміє сутність кратного порівняння чисел;

обчислює результат кратного порівняння чисел;

 

визначає невідомий компонент дій множення і ділення, обчислює його значення;

коментує виконувані дії;

 

вимірює і порівнює величини: довжину, масу, місткість, час, використовує їх короткі позначення (міліметр – мм, сантиметр – см, дециметр – дм, метр – м); маси (кілограм – кг, центнер – ц); місткості (літр – л); часу (хвилина – хв,  година – год, доба, тиждень);

користується інструментами для вимірювання величин;

користується годинником і календарем для  визначення часу та планування своєї діяльності, спостережень за явищами природи тощо;

 

 

 

 

оперує грошима в уявному процесі купівлі-продажу та в практичній діяльності, використовує їх короткі позначення

Нумерація чисел першої сотні

 

 

 

 

 

Додавання і віднімання чисел у межах 100.

 

 

 

Знаходження невідомого компонента дії віднімання

 

 

Арифметичні дії множення і ділення.

Назви компонентів та результатів множення і ділення.

Взаємозв’язок між множенням і діленням.

Переставний закон множення.

Особливі випадки множення і ділення.

 

Табличне множення і ділення.

 

 

 

 

 

 

Збільшення або зменшення числа у кілька разів.

Відношення кратного порівняння.

Знаходження невідомого компонента дій множення і ділення

Величини: довжина, маса, місткість, час.

 

Гроші

Вирази, рівності, нерівності

записує математичні твердження, подані в текстовій формі, з використанням математичних символів;

встановлює відношення рівності й нерівності між числами й числовими виразами;

знаходить значення числового виразу та буквеного виразу із заданим значенням букви;

встановлює залежності між компонентами і результатом арифметично дії;

застосовує правило порядку виконання дій у виразах без дужок та з дужками

Числові вирази. Буквені вирази.

Числові рівності.

Числові нерівності

Геометричні фігури

розпізнає і класифікує геометричні фігури за істотними ознаками;

співвідносить реальні об’єкти з моделями геометричних фігур;

називає елементи геометричних фігур;

моделює геометричні фігури;

креслить відрізки заданої довжини;

будує прямокутник (квадрат) на аркуші в клітинку;

розрізняє круг і коло;

вимірює сторони геометричних фігур; обчислює довжину ламаної, периметр многокутника

Геометричні фігури об’ємні та плоскі.

Прямокутник. Квадрат.

Круг. Коло.

Математичні задачі і дослідження

розв’язує прості і складені сюжетні задачі, у тому числі задачі з геометричним змістом;

створює допоміжну модель задачі різними способами;

обирає числові дані, необхідні і достатні для відповіді на запитання;

планує розв’язування (розв’язання) сюжетної задачі;

створює математичну модель задачі;

оцінює з допомогою вчителя правильність розв’язку задачі;

шукає різні способи розв’язування (розв’язання  задачі);

складає сюжетні задачі на одну і дві дії;

 

виконує елементарні дослідження математичних закономірностей і залежностей з допомогою вчителя

Прості та складені сюжетні задачі, в тому числі геометричні, компетентнісно-зорієнтовані.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Навчальні дослідження

Робота з даними

виділяє дані, вміщені в таблицях, графах, на схемах, лінійних діаграмах;

вносить дані до таблиць;

визначає, чи достатньо даних для розв’язання проблемної ситуації;

користується даними під час розв’язування практично зорієнтованих задач, в інших життєвих ситуаціях.

Виділення і впорядкування даних за певною ознакою

Додаткові теми:

Раціональні способи додавання і віднімання (порозрядне додавання кількох чисел, прийом округлення кількох доданків тощо).

Таблиця Піфагора.

Подвійні числові нерівності.

Рівняння з одним невідомим.

Нестандартні задачі, які розв’язуються способом міркувань без виконання арифметичних дій; способом добору; процесуальні задачі; задачі на опрацювання даних, отриманих у процесі спостережень подій навколишнього світу (в житті суспільства, школи, природні явища). «Магічні фігури». Математичні ребуси. 

Моделювання описаної в задачі ситуації за допомогою графів або таблиць

 

 

ГРОМАДЯНСЬКА ТА ІСТОРИЧНА, СОЦІАЛЬНА ТА ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНА, ПРИРОДНИЧА ОСВІТНІ ГАЛУЗІ

 «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ»

 

Пояснювальна записка

 

 Зазначені освітні галузі можуть реалізовуватись окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Метою навчальної програми «Я досліджую світ» є особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

  • формування дослідницьких умінь, опанування доступних способів пізнання себе, предметів і явищ природи і суспільного життя (спостереження, обстеження, дослід, практична робота, вимірювання, систематизація, класифікація, встановлення логічної та часової послідовності подій, критична оцінка побаченого (почутого), встановлення зв'язків і залежностей в природі і суспільстві, між станом довкілля і діяльністю людини, впливу поведінки на здоров'я та безпеку, залежності результату від докладених зусиль, аналіз наслідків ризикованої поведінки);
  • виховання активної позиції щодо громадянської і соціально-культурної належності себе і своєї родини до України, інтересу до пізнання історії та природи свого краю і країни; пошани до символів держави, ініціативної поведінки у громадських акціях, у відзначенні пам'ятних дат і подій;
  • розвиток толерантності у соціальній комунікації, ціннісного ставлення до природи та її пізнання, до приватного життя інших людей, усвідомлення правової відповідальності у ситуаціях застосування норм і правил життя в суспільстві, інші соціальні навички щодо взаємодії і співпраці в різних видах діяльності;
  • створення умов для самовираження учнів у різних видах діяльності, становлення екологічно грамотної та соціально адаптованої особистості.

Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:

«Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);

«Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці);

«Людина в суспільстві» (громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);

«Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв);

«Людина і природа» (пізнання природи; взаємозв'язок об'єктів і явищ природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у природі; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між діяльністю людини і станом довкілля).

Типова навчальна програма дає змогу вчителеві самостійно обирати й формувати інтегрований та автономний спосіб подання змісту із освітніх галузей Стандарту, добирати дидактичний інструментарій, орієнтуючись на індивідуальні пізнавальні запити і можливості учнів (рівень навченості, актуальні стани потреб, мотивів, цілей, сенсорного та емоційно-вольового розвитку). Особливого значення у дидактико-методичній організації навчання надається його зв'язку з життям, з практикою застосування здобутих уявлень, знань, навичок поведінки в життєвих ситуаціях. Обмеженість відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення й аналізу їхніх вражень, чуттєвої опори на результати дослідження об'єктів і явищ навколишнього світу.

Педагогічна стратегія, яка опиралась на наслідувальні механізми у розвитку пізнавальних процесів молодших школярів, і передбачала пріоритетне використання зразків, алгоритмів, поетапного контролю й корекції, збагачується полісенсорним підходом, що зумовлює дослідницьку поведінку учнів, сприйняття ними властивостей і якостей предметів і явищ природного і соціального оточення, спрямовуються у сферу пошукової діяльності.

На основі Типової програми вчитель може створювати різні варіанти інтегрованої програми за таким алгоритмом:

˗        визначення цілей навчання;

˗        створення картки понять з інших предметів (асоціативної павутинки, курсів, галузей, які допоможуть досягти цілей);

˗        структурування програми за темами;

˗        вибір діяльності учнів, яка забезпечить інтегроване навчання;

˗        розроблення показників досягнення очікуваних результатів.

Можливі засоби інтеграції в процесі реалізації програми «Я досліджую світ» передбачають включення учнів в практику виконання різноманітних завдань дослідницького характеру, як от:

˗        дослідження-розпізнавання (Що це? Яке воно? Обстеження за допомогою органів чуття, опис, порівняння з іншими предметами, явищами; спільне – відмінне, до якого цілого воно належить);

˗        дослідження-спостереження (Як воно діє? Що з ним відбувається? Для чого призначене?);

˗        дослідження-пошук (запитування, передбачення, встановлення часової і логічної послідовності явищ, подій; встановлення причинно – наслідкових зв’язків (Чому? Яким чином? Від чого залежить? З чим пов’язано?), догадка, висновок-узагальнення).

 

1 клас

 

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Людина

усвідомлює людину як частину природи і суспільства, її відмінності від інших живих істот;

розповідає про себе, називає адресу проживання; складає словесний портрет «Який (яка) Я», «Чим відрізняюсь від інших», «Що я вмію», «Чого хочу навчитись»;

володіє найпростішими гігієнічними навичками, навичками самообслуговування;

описує можливі ризики для життя і здоров'я вдома, у школі, на вулиці; розуміє переваги акуратності, доброзичливості, чесності;

досліджує свій організм

Людина – частина природи і суспільства. Пізнання себе, своїх можливостей; місце проживання, безпечна поведінка вдома і на вулиці.

Органи чуття. Турбота про органи тіла, гігієнічні навички. Спостереження в довкіллі. Організація досліджень.

Людина серед людей

цікавиться минулим своєї сім’ї;

розрізнює минуле, сучасне, майбутнє (було – є – буде);

знає склад сім’ї, імена членів сім’ї, де працюють батьки, хто вони за професією;

знає, хто працює в школі;

має уявлення про свої обов’язки як школяра, правила поведінки на уроці, на перерві;

доречно вживає слова етикету (вітання, прохання, прощання, звертання, подяки, вибачення); доброзичливо спілкується з іншими в спільній діяльності;

розрізняє вчинки, дає їм оцінку з погляду моральності;

має уявлення про необхідність доброзичливого і уважного ставлення до старших;

використовує правила культурної поведінки в громадських місцях, що ґрунтуються на врахуванні інтересів інших

Сім’я, школа. Поведінка в сім’ї, школі, громадських місцях. Моральні норми. Навички співжиття і співпраці

Стандарти поведінки в суспільстві. Поведінка в громадських місцях (транспорті, на вулиці, в храмі, в театрі, в бібліотеці). Моральні якості (доброзичливість, правдомовність, щирість, подільчивість). Спостереження в довкіллі. Організація досліджень. Розв’язання ситуацій морального вибору.

Людина в суспільстві

знає назву країни, її столицю;

має уявлення про зміст символів держави (прапор, герб, гімн, українська мова), історичні пам'ятки свого краю;

виявляє зв’язки між людьми в суспільстві (хто про кого дбає, значення праці людей для добробуту  країни;

орієнтується у найближчому просторі;

долучається до корисних справ громади

 

Громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання історії свого краю, символів держави. Спостереження в довкіллі. Організація досліджень.

Людина і світ

має уявлення про різноманітність людей у світі, називає деякі країни; усвідомлює необхідність доброзичливого ставлення до інших країн та народів, цікавиться відповідною інформацією;

наводить приклади виробів, які допомагають людині в побуті, приклади винаходів людства

 

Толерантне ставлення до різноманітності культур, звичаїв народів, які проживають в Україні та за її межами.

Досліди, спостереження в природі.

Рукотворні тіла, матеріали та їх властивості.

Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини.

Людина і природа

розпізнає тіла неживої і живої природи, рукотворні об'єкти;

розуміє значення сонячного світла і тепла на Землі; має уявлення про повітря, воду, ґрунт, їх властивості, про різноманітність живих організмів,

розповідає про добові та сезонні зміни в природі, усвідомлює причини їх повторюваності;

групує об’єкти природи за однією ознакою;

встановлює найпростіші взаємозв'язки в живій і неживій природі, між живими організмами і навколишнім середовищем, між природними умовами та господарською діяльністю людей;

розуміє цінність природи для життя людей, залежність якості життя людей від стану навколишнього середовища;

обирає у найближчому оточенні те, що цікаво дослідити;

досліджує об’єкти природи, використовуючи доступне обладнання (лупу, термометр, компас, лінійку тощо);

використовує різні джерела для пошуку інформації про довкілля;

розпізнає рукотворні тіла у найближчому оточенні;

називає матеріали (деревина, гума, папір, метал тощо), з яких виготовляють рукотворні тіла;

 дотримується правил поведінки в природі, та пояснює їх іншим;

бере посильну участь в природоохоронній діяльності

Що належить до природи.

Жива і нежива природа.

Сонце і його вплив на живу і неживу природу.

Спостереження за рослинами, тваринами, явищами природи та діяльністю людей у різні пори року.

Дослідження властивостей тіл природи.

Рукотворні тіла, матеріали та їх властивості.

Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини.

Охорона і збереження природи.

     

 

2 клас

 

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Людина

розповідає про себе та інших, висловлює свої вподобання;

описує себе, свій характер, захоплення, що відрізняють від інших;

розпізнає та описує небезпеку вдома або в школі;

ухвалює рішення щодо простих побутових ситуацій з користю для здоров’я і безпеки;

пояснює, від чого залежить безпека на вулиці, вдома, у школі;

визначає здорові та шкідливі звички, правила догляду за органами тіла; досліджує зміни, що відбуваються;

досліджує позитивні і негативні впливи на вибір здорової та безпечної поведінки;

досліджує зміни, що відбуваються з людиною

Пізнання себе, своїх можливостей, здорова і безпечна поведінка.

Частини тіла людини та їх функції. Турбота про здоров’я. Організація досліджень.

 

Людина серед людей

пояснює, що може робити в сім’ї, серед однолітків, в школі; дотримується правил поведінки, що засвідчують повагу до інших;

доречно вживає слова чемності;

надає допомогу, коли просять та звертаються по неї;

висловлює оцінні судження щодо вчинку, події, явищ;

добирає докази до своїх висновків;

не порушує права інших дітей, виявляє і засуджує вчинки, які ображають або принижують інших;

співпрацює в групах для досягнення спільних цілей

Стандарти поведінки в суспільстві. Моральні норми. Навички співжиття і співпраці.

 

Людина в суспільстві

розпізнає державні символи України, шанобливо ставиться до них;

розпитує і збирає інформацію про свій край і державу, історичні події, відомих осіб;

розпитує старших про минуле, бере активну участь у спільних заходах державного значення;

дотримується встановлених правил поведінки під час державних свят, класних, шкільних і громадських заходів

Громадянські права та обов’язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, і символів держави. Внесок українців у світові досягнення.

Славетні українці. Спостереження в довкіллі. Організація досліджень.

Людина і світ

має уявлення про різноманітність людей у світі, називає деякі країни; усвідомлює необхідність толерантного ставлення до інших країн і народів, цікавиться відповідною інформацією; виявляє інтерес до інформації про інші країни і народи;

на конкретних прикладах доводить важливість взаємозв’язків і взаємодії між країнами;

виявляє доброзичливе ставлення до людей інших національностей, до їхніх культур і звичаїв

 

Толерантне ставлення до різноманітності культур, звичаїв. Внесок українців у світові досягнення.

Історичні події. Видатні історичні постаті. Розв’язання ситуацій морального вибору.

Людина і природа

має уявлення про форму Землі, вплив Сонця на сезонні явища в природі, причини змін пір року;

називає пори року та відповідні їм місяці, явища в живій та неживій природі у різні пори року, умови вирощування рослин;

наводить приклади зв’язку людини і природи;

розпізнає зміни в живій та неживій природі; органи рослин; тварин різних груп;

розрізняє форми земної поверхні;

класифікує за певними ознаками рослини і тварин своєї місцевості, тіла неживої природи;

визначає мету досліження, обирає послідовність дій і обладнання для його виконання;

виконує дослідницькі завдання: досліджує властивості повітря, води, ґрунту, гірські породи, рослини своєї місцевості; вимірює температуру повітря, води; спостерігає за тваринами, добовими і сезонними змінами у природі; визначає суттєві ознаки об’єктів неживої та живої природи на основі проведених досліджень;

фіксує результати досліджень доступними способами і робить висновки;

дізнається про природу, використовуючи різні джерела інформації;

застосовує знання про природу в навчальних і життєвих ситуаціях;

наводить приклади виробів, які допомагають людині у побуті; розповідає про використання матеріалів на основі їх властивостей; знаходить інформацію про найважливіші винаходи людства, використовуючи різноманітні джерела;

робить висновок: природа потребує охорони;

бере посильну участь в природоохоронній діяльності.

Повітря. Вода. Водойми рідного краю. Форми земної поверхні. Гірські породи. Ґрунт, його властивості і значення.

Будова і різноманітність рослин. Умови вирощування рослин.

Тварини дикі та свійські. Спостереження за тваринами.

Земля та її форма. Обертання Землі. Рік. Місяць. Доба.

Вплив Сонця на сезонні явища в природі

Пори року та їх ознаки. Особливості життя рослин та тварин у різні пори року.

Спостереження за добовими і сезонним змінами у природі. Охорона природи. Зв'язок людини і природи. Червона книга України.

Рукотворні тіла та матеріали, їх властивості.

Використання рукотворних матеріалів у побуті.

Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини.

 

 

ІНФОРМАТИЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

ІНФОРМАТИКА

 

Пояснювальна записка

 

Метою навчання інформатиці є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- формування в учнів уявлення про роль інформаційно-комунікаційних технологій у житті людини;

- формування вмінь описувати об’єкти реальної та віртуальної дійсності різноманітними засобами подання інформації;

- формування початкових навичок інформаційної діяльності, зокрема    вмінь опрацьовувати текстову та графічну інформацію;

- формування у дітей початкового досвіду використання комп’ютерної техніки для розв’язування навчальних, творчих і практичних задач;

- розвиток логічного, алгоритмічного, творчого та об’єктно-орієнтованого мислення учнів.

За результатами формування предметної компетентність випускники початкової школи повинні використовувати початкові знання вміння та навички для:

доступу до інформації (знання де шукати і як отримувати інформацію);

опрацювання інформації;

перетворення інформації із однієї форми в іншу;

створення інформаційних моделей;

оцінки інформації за її властивостями.

Програма побудована лінійно-концентрично (з горизонтальним поглибленням):

 

Рівні навчання

Засоби та

об’єкти

навчання

Змістові лінії

2 клас

3 клас

4 клас

Графічний редактор

Текстовий редактор

Середовище програмування

Інформація. Дії з інформацією

☼, зокрема пошук інформації у мережі Інтернет

Комп’ютерні пристрої для здійснення дій із інформацією

Комп’ютерні програми. Меню та інструменти

Об’єкт. Властивості об’єкта

Створення інформаційних моделей. Змінення готових. Використання.

Алгоритми

 

2 клас

Програмне забезпечення, яке використовується: графічний редактор (офлайн та онлайн версії), зокрема графічний редактор середовища Scratch

 

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Інформація. Дії з інформацією

пояснює значення інформації для життя людини, наводить приклади із власного досвіду;

наводить приклади значення інформації  для себе особисто;

називає органи чуття, якими людина отримує інформацію із навколишнього середовища;

наводить приклади інформації у різних видах: текстовій, графічні, звуковій тощо;

розрізняє правдиву і неправдиву інформацію, припущення і фантазію;

використовує мережі для отримання інформації та спілкування під контролем дорослих;

оцінює результати своїх навчальних досягнень

Навколишній світ та інформація.

Види інформації за способом подання.

Комп’ютерні пристрої для здійснення дій із інформацією

розуміє, що комп’ютер та інші комп’ютерні пристрої це інструменти для виконання дій з інформацією;

наводить приклади технічних засобів, що допомагають передавати інформацію, поширювати інформацію;

використовує цифрові пристрої у близькому для себе середовищі;

пояснює, чому і як потрібно захищати себе і цифрові пристрої;

звертається за допомогою у випадку наявності проблем та збоїв у роботі комп’ютера;

оцінює результати своїх навчальних досягнень

Комп’ютерна техніка, як засіб здійснення дій з інформацією.

Об’єкт. Властивості об’єкта

Учень/учениця:

називає об’єкти навколишнього світу, властивості конкретних об’єктів та значення властивостей;

описує  об’єкт називаючи його властивості та їх значення;

порівнює об’єкти за значеннями властивостей;

спостерігає за об’єктами, визначає спільні та відмінні ознаки/властивості;

наводить приклади об’єктів, що відповідають заданим властивостям

оцінює результати своїх навчальних досягнень

Створення простих геометричних моделей об’єктів за описом їх властивостей.

Зміна значень властивостей об’єкта (колір контуру, колір фону, форма об’єкта)

 

 

Комп’ютерні програми. Меню та інструменти

запускає знайомі програми;

завершує роботу з програмою;

називає інструменти малювання у  графічному редакторі;

обирає інструмент малювання для досягнення конкретного результату;

створює не складні малюнки за зразком;

створює зображення об’єктів що складаються з геометричних фігур та змінює значення властивостей;

вміє змінити колір контуру або тла об’єкта обравши зразком колір іншого об’єкта за допомогою відповідних інструментів графічного редактора;

виконує завдання із розфарбування або перефарбування малюнків;

пропонує  власні кольорові рішення малюнка;

пояснює добір кольорів;

оцінює результати своїх навчальних досягнень

Меню комп’ютерної програми.

Огляд різних прикладів меню.

Інструменти комп’ютерних програм.

Графічний редактор.

Інструменти графічного редактора та їх налаштування.

Створення та редагування не складних малюнків.

Добір кольорової гами малюнка

Збереження малюнків

 

Створення інформаційних моделей. Змінення готових. Використання

об’єднує об’єкти за їх властивостями або значеннями властивостей;

створює візуальну відповідь простих та складених геометричних задач;

виділяє та переносить фрагменти малюнка;

створює графічні відповіді  до навчальних завдань;

знаходить приклади повторення і послідовності дій у повсякденній діяльності, близькому для себе середовищі;

визначає закономірність об’єктів;

відтворює послідовність об’єктів із заданою закономірністю;

оцінює результати своїх навчальних досягнень

Перенесення фрагментів малюнка.

Виділення і впорядкування даних за певною ознакою.

Прості та складені сюжетні геометричні задачі.

Копіювання фрагментів малюнку.

 

Лінійні алгоритми

Учень/учениця:

визначає послідовність кроків для виконавців;

знаходить помилки у алгоритмах;

визначає результат виконання лінійного алгоритму побудови простого геометричного зображення;

створює малюнок за лінійним алгоритмом;

пропонує власні алгоритми створення не складних геометричних зображень;

оцінює результати своїх навчальних досягнень

Створення малюнків за готовими алгоритмами

Складання власних графічних алгоритмів

 

 

Додаткові теми: онлайн графічні редактори, редагування малюнків за допомогою програмного забезпечення смартфонів.

     

 

 

 

 

ТЕХНОЛОГІЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

ДИЗАЙН І ТЕХНОЛОГІЇ

 

Пояснювальна записка

 

Зміст технологічної освітньої галузі реалізовується через навчальний предмет «Дизайн і технології».

Метою навчання дизайну і технологій є розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та предметної проектно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- формування допитливості, цілісного уявлення про матеріальне і нематеріальне виробництво;

- виховання естетично-ціннісного ставлення до традицій українського народу в праці, декоративно-прикладному мистецтві;

- набуття досвіду поетапного створення корисних і естетичних виробів у партнерській взаємодії: від задуму до його втілення в матеріалах;

- вироблення навичок застосовувати традиційні та сучасні технології, раціонально використовувати матеріали;

- формування культури праці, прагнення удосконалювати процес і результати проектно-технологічної діяльності, свій життєвий простір.

Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Змістова лінія «Інформаційно-комунікаційне середовище» охоплює вивчення питань гармонійного поєднання функціональності та естетичності у виробах; пошук та опрацювання тематичної інформації у взаємодії з іншими; дослідження природних, штучних і синтетичних матеріалів; розрізнення та читання графічних зображень; конструювання виробів з готових деталей.

Змістова лінія «Середовище проєктування» спрямована на реалізацію творчого потенціалу учнів, створення умов для продукування ідей, вибору особисто привабливих об’єктів праці; дизайнерське проектування –моделювання і конструювання; виконання елементарних графічних зображень; добір матеріалів за їх властивостями; читання інструкційних карток із зображеннями для поетапного виготовлення виробу.

Змістова лінія «Середовище техніки і технологій» передбачає формування навичок організації робочого місця, безпечної праці з ручними інструментами та пристосуваннями; поетапне виготовлення виробів з використанням традиційних та сучасних технологій; раціональне використання матеріалів.

Змістова лінія «Середовище соціалізації» спрямована на формування здатності оцінювати та презентувати результати проектно-технологічної діяльності, обговорювати їх з іншими; ефективно використовувати створені вироби; долучатися до благочинної діяльності; виконувати трудові дії в побуті для самообслуговування та якісного облаштування життєвого простору.

Навчальний матеріал вибудовується навколо актуальних освітнії тем , розв’язання життєвих проблем , встановленя взаємозв’язків з іншими освітніми галузями.

Розподіл навчальних годин за темами, добір об’єктів праці вчитель визначає самостійно, враховуючи умови навчання та педагогічну доцільність.

Обовязковою умовою проведення занять є виготовлення корисного й естетичного виробу – індивідуально , в парі або групі , оцінювання й презентація результатів навчання. Увага акцентується на організації робочого місця, безпеці праці та санітарних нормах.

 

1 клас

 

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст освіти

Інформаційно-комунікаційне середовище

спостерігає за природними об’єктами;

збирає і заготовляє природні матеріали;

 

 

дотримується правил внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять;

організовує робоче місце;

виготовляє поетапно вироби з природних матеріалів за зображеннями або творчим задумом з допомогою дорослих;

 

 

розрізняє вироби декоративно-прикладного мистецтва;

описує приклади виробів з різних джерел інформації (підручник, фотографії, каталоги, посібники, Інтернет-ресурси, музеї, фільми, мультфільми та ін.);

називає та обговорює матеріали, корисність та естетичну цінність різних виробів у групі;

 

розпізнає матеріали для моделювання, конструювання та виготовлення виробів візуально та на дотик;

пояснює доцільність використання матеріалів вторинної переробки для збереження природних ресурсів (водоймищ, лісу, тварин, корисних копалин тощо);

 

розрізняє основні креслярські інструменти, лінії, види графічних зображень;

читає елементарні графічні зображення;

складає пласкі та об’ємні геометричні форми, вироби з деталей конструкторів або інших готових елементів (архітектурні споруди, транспортні засоби, роботи та ін.) з допомогою дорослих, самостійно, в парі або в групі

Природне середовище України. Природні матеріали рідного краю.

 

Правила внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять. Організація робочого місця. Матеріали, інструменти та пристосування. Вироби з природних матеріалів.

 

Приклади виробів декоративно-прикладного мистецтва (витинанка, гончарство, ткацтво, різьблення, писанкарство, аплікація, вишивка та ін.).

 

 

 

Види матеріалів (папір, картон, пластилін, полімерна глина, солене тісто, нитки, дріт, пластик та ін.).

 

 

 

Елементи графічної грамоти.

Види конструкторів, навчальних наборів (LEGO, мозаїка, конструктор із дерева, металу, магнітний, банчемс та ін.)

Середовище проектування

продукує ідеї для вибору особисто привабливого об’єкта праці;

вибирає обґрунтовано об’єкт праці із запропонованих з допомогою вчителя;

пояснює функціональну та естетичну цінність обраного для проектування і виготовлення виробу;

 

розглядає моделі, подібні обраному виробу (моделі-аналоги);

здійснює розмічання ліній на папері і картоні;

описує усно модель спроектованого виробу;

пояснює способи та види оздоблення власного виробу (стрічками, тасьмою, мереживом, лелітками, ґудзиками, намистинами тощо);

добирає матеріали для моделювання, конструювання та виготовлення виробу, зокрема і вторинні (природні, штучні і синтетичні);

 

розрізняє традиційні і сучасні технології виготовлення виробів (аплікація, ліплення, писанкарство, квілінг тощо);

читає графічні зображення для поетапного виготовлення виробу з допомогою дорослих

Виявлення проблеми.

Обґрунтований вибір об’єкта праці для його проектування і виготовлення.

 

 

 

Дизайнерське проектування – моделювання та конструювання, зокрема з використанням макетних матеріалів (картон, пінопласт та ін.).

 

 

 

 

 

Графічні зображення для поетапного виготовлення виробу пласкої та об’ємної форми

Середовище техніки і технологій

працює з ручними інструментами та пристосуваннями, дотримуючись безпечних прийомів праці та норм санітарії;

 

виготовляє поетапно корисний й естетичний виріб за визначеною послідовністю самостійно або з допомогою дорослих;

розмічає деталі на матеріалі за допомогою шаблонів або трафаретів та вирізує їх;

розміщує деталі виробу на площині;

застосовує нерозємні зєднання (склеювання, причіплювання /пластилін, глина/ та ін.);

оздоблює деталі виробу із використанням традиційних та сучасних технологій;

 

раціонально використовує матеріали (папір, картон, пластилін, полімерна глина, солене тісто, нитки, дріт, пластик та ін.), зокрема і вторинні з допомогою дорослих

Ручні інструменти та пристосування, органайзери.

 

Виготовлення виробу за інструкційними картками з графічними зображеннями.

Технологічні операції з матеріалами (згинання, складання, скручування, рвання, зібгання, різання, склеювання, зв’язування, ліплення тощо).

 

Раціональне розмічання та обробка матеріалів

Середовище соціалізації

пояснює корисність та естетичність створеного виробу;

презентує результати власної або колективної проектно-технологічної діяльності, обговорює їх з іншими;

 

 

долучається спільно з батьками до благочинної діяльності в групах зі створеними виробами, зокрема для українських воїнів;

умотивовує необхідність робити подарунки, допомагати іншим;

 

розрізняє професії дорослих у сім’ї та родині в сфері матеріального і нематеріального виробництва;

 

виконує трудові дії в побуті: доглядає за одягом та взуттям (зав’язування шалика, пояса, шнурків), домашніми тваринами, рослинами, ремонтує незначні пошкодження книг, іграшок, готує та сервірує нескладні страви (чай, канапка) за наочним прикладом та допомогою дорослих або спільно із старшими учнями

Соціальна цінність виконаного індивідуального або колективного проекту.

Презентабельність та реклама.

 

Діяльність в групах та середовищі.

Благочинна діяльність для задоволення потреб оточуючих.

 

Світ професій.

 

 

 

Побутове самообслуговування

 

2 клас

 

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст освіти

Інформаційно-комунікаційне середовище

досліджує природні матеріали за формою, кольорами, властивостями (візуально, на дотик);

порівнює природні і рукотворні форми;

 

дотримується правил внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять;

організовує робоче місце;

створює поетапно композицію та вироби з природних матеріалів за зображеннями, зразком або власним задумом;

порівнює традиційні і сучасні вироби декоративно-прикладного мистецтва за матеріалами, техніками виконання, функціональними та естетичними властивостями;

розрізняє основні види народних декоративних візерунків, орнаментів;

виявляє емоційно-ціннісне ставлення до виробів декоративно-прикладного мистецтва;

 

розрізняє види матеріалів та називає сфери їх використання;

досліджує властивості матеріалів візуально та на дотик;

аргументує доцільність використання вторинних матеріалів для збереження навколишнього середовища;

 

моделює виріб з деталей конструктора за графічними зображеннями або власним задумом (самостійно, в парі або в групі)

Природне і штучне середовище. Матеріали.

Спостереження, імітація, фантазування.

 

Правила внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять. Організація робочого місця. Інструменти та пристосування. Моделі-аналоги.

Характеристики традиційних і сучасних виробів декоративно-прикладного мистецтва, знайомство з народними умільцями свого краю (реально або віртуально).

 

Властивості матеріалів (природні матеріали, папір, картон, пластилін, полімерна глина, солене тісто, тканина, нитки, шнури, дріт, пластик, пінопласт та ін.).

 

Конструктори, навчальні набори з графічними зображеннями, інструкційними картками

Середовище проєктування

продукує ідеї для вибору об’єкта праці та обговорює їх з іншими;

оцінює проектні ідеї – власні та інших;

пояснює вибір особисто привабливого об’єкта праці, відповідаючи на запитання дорослих;

обдумує план реалізації задуму в матеріалі;

 

прогнозує, яким має бути виріб, його функціональну і естетичну цінність;

порівнює моделі, подібні обраному виробу (моделі-аналоги);

моделює виріб з елементами фантазування;

описує модель свого виробу;

пояснює способи та види оздоблення власного виробу (стрічками, тасьмою, мереживом, лелітками, ґудзиками, намистинами тощо);

добирає матеріали для виготовлення виробу, застосовує вторинні матеріали;

 

використовує традиційні та сучасні технології виготовлення виробів (комбінована аплікація, оригамі, кірігамі, квілінг, витинанка тощо);

пояснює визначену послідовність виготовлення спроектованого виробу за зображеннями

Виявлення проблеми.

Вибір об’єкта праці для його проектування і виготовлення.

 

 

 

Дизайн-проектування – моделювання та конструювання, зокрема з використанням макетних матеріалів (картон, пінопласт та ін.).

Графічні зображення для послідовного виготовлення виробу пласкої та об’ємної форми.

 

Поетапне проектування технології виготовлення виробу

Середовище техніки і технологій

працює з ручними інструментами та пристосуваннями, дотримуючись безпечних прийомів праці та норм санітарії;

 

виготовляє поетапно виріб за визначеною послідовністю;

здійснює розмічання ліній на папері і картоні

розмічає деталі на матеріалі за допомогою шаблонів або трафаретів;

з’єднує деталі та оздоблює їх з використанням традиційних та сучасних технологій;

дотримується послідовності виготовлення виробу з допомогою вчителя;

 

раціонально використовує матеріали, зокрема і вторинні

Ручні інструменти та пристосування.

 

 

Виготовлення виробу за графічними зображеннями. Технологічні операції з матеріалами (згинання, складання, скручування, рвання, зібгання, різання, склеювання, зв’язування, ліплення тощо).

 

Раціональне використання матеріалів

Середовище соціалізації

обґрунтовує соціальну, функціональну та естетичну цінність створеного виробу;

оцінює та презентує результати власної проектно-технологічної діяльності;

обговорює результати з іншими;

 

долучається до благочинної діяльності в групах з власноруч створеними виробами;

умотивовує необхідність робити подарунки, допомагати іншим, бережливо ставитися до природного середовища;

 

висловлює емоційно-ціннісне ставлення до професій дорослих у сім’ї та родині своїх друзів, однокласників;

 

виконує трудові дії в побуті: дрібний ремонт, доглядає за одягом та взуттям (упорядкування, чищення, пришивання ґудзика та ін.), засобами гігієни, іграшками, домашніми тваринами, рослинами, готує та сервірує нескладні страви за наочним прикладом з допомогою дорослих або спільно із старшими учнями, дотримується культури поведінки за столом, гостинно пригощає батьків, друзів тощо

Цінність виконаного проекту для соціальної сфери.

Презентабельність та реклама.

 

Благочинна та природоохоронна діяльність в групах та середовищі.

 

 

Світ професій соціальної сфери.

 

 

Побутове самообслуговування

 

 

МИСТЕЦЬКА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

МИСТЕЦТВО

 

Пояснювальна записка

 

Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Змістова лінія «Художньо-творча діяльність» націлює на розвиток креативності та мистецьких здібностей учнів через практичне освоєння основ художньої мови різних видів мистецтва та способів художньо-творчого самовираження. Ця змістова лінія реалізується через формування в учнів умінь застосовувати різні виразні засоби творення художніх образів, імпровізування та естетичного перетворення довкілля.

Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва» спрямована на пізнання цінностей, що відображають  твори мистецтва. Її реалізація передбачає розвиток емоційної сфери учнів, збагачення естетичного досвіду, формування в них умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати мистецтво, виявляючи до нього емоційно-ціннісне ставлення.

Реалізація змістової лінії «Комунікація через мистецтво» націлена на соціалізацію учнів через мистецтво, усвідомлення ними свого «Я» (своїх мистецьких  досягнень і можливостей). Змістова лінія передбачає формування в учнів умінь презентувати себе і свої досягнення, критично їх оцінювати, взаємодіяти з іншими через мистецтво у середовищі, зокрема у різних культурно-мистецьких заходах, обговореннях тощо, а також формування уявлень про можливість і способи регулювати свій емоційний стан завдяки мистецтву.

Опанування учнями мистецтва у початковій школі ґрунтується на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного, ігрового та інтегративного підходів.

Мистецтво сприяє формуванню ключових компетентностей, зокрема, у процесі:

  • ·        усного висловлювання своїх вражень від мистецтва;  за допомогою коментування дорослого й оцінювання власної художньо-творчої діяльності (вільне володіння державною мовою/ здатність спілкуватися рідною).
  • здійснення елементарних розрахунків (наприклад, для встановлення пропорцій,  визначення метру, запису ритму тощо) (математична компетентність).
  • спостереження, дослідження і відтворення довкілля та явищ природи засобами мистецтва (компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічна компетентність);
  • самостійного (чи за допомогою дорослого) використання інформаційних технологій для отримання мистецької інформації, художнього творення (інформаційно-комунікаційна компетентність);
  • формування  уміння  визначати власні художні інтереси, досягнення і потреби; прагнення доцільно використовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва (навчання впродовж життя);
  • співпраці з іншими, зокрема участі у мистецьких заходах, прикрашенні середовища для друзів, сусідів; прояву відповідальності за особистий і колективний результат; використання мистецтва для отримання задоволення (впливу на власний емоційний стан)  (громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей);
  • опанування народних традицій, мистецтва рідного краю;  толерантного ставлення до мистецтва різних народів (культурна компетентність)
  • проявів  творчої ініціативи та намагання її реалізовувати, зокрема через втілення у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній); презентації результатів власних мистецьких досягнень (підприємливість та фінансова грамотність);
  • виявлення бажання впроваджувати нові ідеї (інноваційність).

 Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані курси або предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

 

1 клас

 

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Художньо-творча діяльність

співає вокальні вправи, дитячі пісні (зокрема музичний фольклор) у відповідному настрої, характері;

дотримується правил співу (постава, дихання)

створює елементарний ритмічний супровід до пісні;

виконує пісні «у ролях», відтворюючи образ мімікою, пластикою рухів;

відтворює прості ритмічні послідовності (створені з половинних, четвертних та восьмих тривалостей);

добирає тембр інструменту (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо) для передачі відповідного образу;

грає в ансамблі прості композиції (трикутники, бубни, барабан, сопілка (за умови дотримання гігієни користування), ксилофон тощо);

імпровізує голосом (музичні, мовленнєві інтонації), на музичних інструментах;

орієнтується в поняттях музичної грамоти (нота, нотний стан, звук, тривалості (ціла, половинна, чверть, восьма), метр, розмір), має уявлення про запис нотного тексту);

 

відтворює прості форми предметів і об’єктів довкілля фарбами (акварель, гуаш), графічними та пластичними матеріалами;

розміщує пропорційно зображення, використовуючи всю площину аркуша;

компонує (з допомогою учителя) зображення у форматі (вертикальний, горизонтальний);

створює елементарний стрічковий візерунок, прості декоративні розписи;

використовує у роботі основні, похідні, теплі й холодні кольори;

змішує та розбавляє водою фарби для отримання різних відтінків кольорів;

користується фарбами (акварель, гуаш), олівцями (кольоровими, восковими), пластиліном, фломастерами, палітрою, пензлями, стеками, ножицями тощо;

спостерігає різноманітність і красу природних форм, рослин, птахів, тварин у навколишньому середовищі;

досліджує і виявляє цікаве, незвичайне у довкіллі;

наводить приклади геометричної подібності природних та штучних об’єктів;

працює (вирізує, конструює) з папером, з природнім матеріалом;

дотримується правил техніки безпеки;

експериментує з кольорами, лініями, формами тощо

прикрашає (за допомогою дорослого) середовище, в якому живе і навчається;

виконує нескладні ролі, етюди-наслідування;

вправляється над інтонацією мовлення, чіткістю дикції, виразністю міміки і жесту, перевтілюючись у різних персонажів;

розуміє правила поведінки в театрі;

рухається в ритмі і темпі музики, узгоджує свої рухи з музичним супроводом (співом);

орієнтується у просторі;

придумує образи і створює їх знайомими засобами мистецької виразності;

 

імпровізує засобами пантоміми (міміка, жести);

виконує твори мистецтва (співає, малює, танцює, декламує тощо), які подобаються;

називає свої уподобання у мистецтві

Спів. Імпровізації голосом, пластикою, на музичних інструментах. Відтворення рухами характеру, темпу, ритму музики.

Інсценізація пісень, створення театралізованих образів.

Гра на музичних інструментах (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо): створення елементарного ритмічного супроводу до пісні, ритмічних послідовностей тощо.

Знайомство з нотним записом (нотний стан, скрипковий ключ, ноти в межах І октави, тривалості звуків – ціла, половинна, чверть, восьма).

Використання музичної діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану.

 

 

Використання різних ліній, плям, форм, кольорів і їх відтінків для створення візуальних образів.

Організація робочого місця.

Створення зображень графічними матеріалами, фарбами.  Елементарне компонування елементів композиції (площинної, обємної).

Вирізування, конструювання з паперу.

Робота з природними матеріалами.

Елементарна стилізація форм оздоблювальних елементів різних видів декоративно-прикладного мистецтва   (народна іграшка, розпис, витинанка, писанка тощо).

Ліплення з пластичних матеріалів.

Дотримання охайності та правил техніки безпеки.

Дослідження довкілля, виявлення цікавих, незвичайних об’єктів для створення художніх образів.

Прикрашення місця, де навчається, живе.

Використання образотворчої діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану.

 

 

 

 

 

 

 

Інсценізація (виконання нескладних ролей), етюди-наслідування.

Відтворення елементарних танцювальних елементів.

Імпровізації засобами пантоміми (міміка, жести).

 

Сприймання та інтерпретація мистецтва

сприймає твір мистецтва та висловлює враження, добирає із запропонованих слів співзвучні особистим емоціям;

визначає темп (повільно, помірно, швидко); регістр (високий, середній, низький), динаміку (гучно, тихо), тембр (звучання хору та оркестру), характеризує мелодію;

 

 

визначає колорит (теплий, холодний) творів мистецтва та учнівських робіт;

порівнює музичні та візуальні образи;

помічає красу в довкіллі;

орієнтується у видах театру (ляльковий, музичний) та кінематографу (кінофільм, мультфільм)

називає твори мистецтва, що змінюють або передають його/її настрій

 

Сприймання творів різних видів мистецтва. Обговорення вражень, емоцій, які вони викликали. Добір із запропонованих слів-характеристик, що співзвучні особистим емоціям та враженням.

 

Визначення засобів виразності твору мистецтва.

Порівняння природних форм, образів довкілля з їх художнім  (декоративним) трактуванням.

Знайомство з деякими видами театру та кіномистецтва.

Використання творів різних видів мистецтва для отримання задоволення

 

Комунікація через мистецтво

презентує результати власної творчості (співає пісні, виконує танцювальні рухи, демонструє власні роботи з образотворчого мистецтва тощо);

 

бере участь у колективному виконанні творчого задуму; у шкільних мистецьких заходах (концертах, виставках, інсценізаціях тощо), в обговореннях власних вражень від творів різних видів мистецтва, зокрема, змісту анімаційних фільмів, театральних вистав тощо;

 

 

 

 

дотримується правил творчої співпраці

вербально описує свій творчий задум; визначає, що вдалося, чи не вдалося у виконанні того, що було задумано

Презентація та характеристика власних творчих досягнень.

 

 

Колективне виконання творчого задуму (оформлення класної кімнати, створення колективних художніх композицій тощо).

Проведення шкільних мистецьких заходів (концертів, виставок, інсценізацій тощо).

 

Ознайомлення і упровадження правил творчої співпраці, взаємодії, комунікації.

 

     

 

2 клас

 

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Художньо-творча діяльність

співає вокальні вправи, дитячі пісні (зокрема музичний фольклор) у відповідному настрої, характері, темпі, динаміці;

дотримується правил співу (постава, дихання, інтонація)

виконує пісні «у ролях», відтворюючи образ мімікою, пластикою, виразним інтонуванням; добирає реквізит;

створює варіанти ритмічного супроводу до пісні;

 

відтворює прості ритмічні послідовності (створені з половинних, четвертних та восьмих тривалостей), зокрема у різних темпах;

обирає тембр інструменту (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо) для передачі відповідного образу;

грає в ансамблі прості композиції (трикутники, бубни, барабан, сопілка (за умови дотримання гігієни користування), ксилофон тощо);

придумує образи і створює їх знайомими засобами музичної виразності;

 

імпровізує голосом (музичні, мовленнєві інтонації), на музичних інструментах;

орієнтується в поняттях музичної грамоти (нота, нотний стан, звук, тривалості (ціла, половинна, чверть, восьма), метр, розмір), має уявлення про запис нотного тексту);

 

 

 

 

 

 

 

 

 

проявляє інтерес до творів мистецтва та мистецької діяльності;

виконує прості живописні, графічні, декоративні, пластичні композиції;

 

складає та розташовує на площині (в просторі) окремі елементи зображень (форм) в просту композицію (графічну, живописну, декоративну, обємну, просторову);

відповідно задуму, обирає формат (вертикальний, горизонтальний) композиції;

використовує всю площину аркуша;

використовує  основні, похідні, ахроматичні, теплі й холодні кольори; утворює відтінки кольорів;

експериментує з кольорами, лініями, формами тощо;

користується художніми та природними матеріалами, палітрою, пензлями, стеками, ножицями тощо;

 

працює (вирізує, конструює) з папером, з природними матеріалами;

дотримується правил техніки безпеки;

бере участь у прикрашенні середовища, в якому живе і навчається;

виконує нескладні ролі, етюди-наслідування;

вправляється над інтонацією мовлення, чіткістю дикції, виразністю міміки і жесту, перевтілюючись у різних персонажів;

рухається в ритмі і темпі музики, узгоджує свої рухи з музичним супроводом (співом);

орієнтується у просторі;

дотримується правил поведінки в театрі;

імпровізує засобами пантоміми (міміка, жести);

вирізняє види мистецької діяльності, звернення до яких поліпшує його/ її настрій

Спів (співацька постава, дихання, інтонація, дикція).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гра на музичних інструментах: створення варіантів ритмічного супроводу до пісні, ритмічних послідовностей тощо.

 

 

 

 

 

 

 

Імпровізації голосом, пластикою, на музичних інструментах

Відтворення рухами характеру, темпу, ритму музики.

Інсценізація пісень, створення театралізованих образів.

Знайомство з нотною грамотою (нотний стан, скрипковий ключ, ноти в межах І октави, тривалості звуків – ціла, половинна, чверть, восьма).

 

Малювання графічними матеріалами,  фарбами.

 

 

 

Розміщення зображень на аркуші, у просторі, компонування елементів композиції (площинна, обємна).

Дослідження довкілля, виявлення цікавих, незвичайних об’єктів для створення художніх образів.

Використання різних ліній, плям, форм, кольорів та їх відтінків для створення візуальних образів.

 

 

 

Вирізування, конструювання з паперу.

Робота з природними матеріалами.

Елементарна стилізація форм оздоблювальних елементів. різних видів декоративно-прикладного мистецтва   (народна іграшка, розпис, витинанка, писанка тощо).

Ліплення з пластичних матеріалів різними прийомами і способами.

Прикрашення місця, де навчається, живе.

Організація робочого місця.

Дотримання охайності та правил техніки безпеки.

Інсценізація (виконання нескладних ролей), етюди-наслідування.

Відтворення елементарних танцювальних елементів.

Імпровізації засобами пантоміми (міміка, жести).

Використання видів мистецької діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану.

 

Сприймання та інтерпретація мистецтва

сприймає твір мистецтва та висловлює враження, добираючи із запропонованих слова, які співзвучні особистим емоціям;

визначає темп (повільно, помірно, швидко); регістр (високий, середній, низький), динаміку (гучно, тихо), тембр (звучання хору та оркестру, окремих музичних інструментів (сопілка, бубон, барабан, скрипка, бандура, фортепіано тощо)), характеризує мелодію;

 

визначає колорит (теплий, холодний) творів мистецтва та учнівських робіт;

 

порівнює музичні та візуальні образи, твори мистецтва та явища довкілля;

 

 

розрізняє види театру (ляльковий, музичний, драматичний) та кінематографу (кінофільм, мультфільм); 

використовує театральну термінологію (сцена, актор, костюм, декорація);

 

 

виявляє твори мистецтва, що змінюють або передають його/її настрій

Сприймання творів різних видів мистецтва. Обговорення вражень, емоцій, які вони викликали. Добір із запропонованих слів-характеристик, що співзвучні особистим емоціям та враженням.

 

 

Визначення засобів виразності твору.

 

Порівняння природних форм, образів довкілля з їх художнім  (декоративним) трактуванням.

 

Знайомство з деякими видами театру (ляльковий, музичний, драматичний), кіномистецтва (кінофільм, мультфільм (графічна, пластична, лялькова анімація).

 

Використання творів різних видів мистецтва для отримання задоволення та поліпшення емоційного стану.

 

Комунікація через мистецтво

виявляє (з допомогою вчителя) та бере участь в обговореннях інформації, отриманої з творів мистецтва;

 

презентує результати власної творчості (співає пісні, виконує танцювальні рухи, демонструє власні роботи з образотворчого мистецтва тощо);

вербально описує свій творчий задум; визначає, що вдалося, чи не вдалося у виконанні того, що було задумано;

готовий / -а до того, що може не вийти з першого разу так, як задумав / -ла;

виявляє досягнення у художньо-творчій діяльності однолітків;

бере участь у колективному виконанні творчого задуму; у шкільних мистецьких заходах (концертах, виставках, інсценізаціях тощо), в обговореннях власних вражень від творів різних видів мистецтва;

 

обговорює з однолітками свої враження від творів різних видів мистецтва відомих митців, від дитячої творчості;

дотримується правил взаємодії і творчої співпраці.

Виховні ситуації: обговорення (з допомогою вчителя) інформації – сюжетів, характерів персонажів тощо, отриманої з творів мистецтва.

Презентація  та характеристика  власних творчих досягнень.

Колективне виконання творчого задуму (оформлення класної кімнати, створення колективних художніх композицій, флеш-моби тощо);

 

Проведення шкільних мистецьких заходів (концертів, виставок, інсценізацій тощо)

 

Ознайомлення і упровадження правил творчої співпраці, взаємодії, комунікації.

 

 

ФІЗКУЛЬТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА

 

Пояснювальна записка

Метою навчання фізичної культури є всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

– виховання в молодших школярів розуміння значущості занять фізичними вправами, спортивними іграми як важливого засобу зміцнення здоров’я, отримання задоволення, гартування тіла та характеру, самовираження, соціальної взаємодії у процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;

– формування в учнів здатності володіння різними способами рухової діяльності, виконання фізичних вправ; уміння грати в рухливі та спортивні ігри за спрощеними правилами;

– розвиток в молодших школярів здатності встановлювати причинно-наслідкові зв’язки позитивних та негативних чинників щодо стану свого здоров’я та фізичного розвитку;

  • використовувати різні способи пошуку корисної інформації у довідникових джерелах, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікативних технологій і критичного мислення;

– формування в учнів здатності творчо застосовувати набутий досвід з фізичної культури, використовувати сили природи для зміцнення здоров’я та фізичного вдосконалення;

– розвиток в молодших школярів здатності використовувати навички самоконтролю і самооцінювання свого фізичного стану, дотримуватися санітарно-гігієнічних правил та безпечної поведінки в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;

– розвиток в учнів здатності спілкуватися і взаємодіяти з дорослими й однолітками, співпрацювати та досягати спільних командних цілей у процесі спортивно-ігрової діяльності, використовувати термінологічний апарат з фізичної культури рідною мовою під час фізкультурно-оздоровчої діяльності;

– виховання в молодших школярів емоційно-ціннісного ставлення до занять фізичною культурою та спортом, здатності добирати фізичні вправи для розвитку фізичних якостей з урахуванням індивідуальних можливостей, бажання керуватися правилами безпечної і чесної гри, уміння боротися, вигравати і програвати; формування зацікавленості досягненнями українських спортсменів на Олімпійських іграх та інших спортивних змаганнях.

Зазначена мета і завдання реалізуються за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

Змістова лінія «Рухова діяльність» передбачає формування в молодших школярів уявлення про фізичну культуру як сукупність різноманітних фізичних вправ, способів рухової та ігрової діяльності, спрямованих на фізичний розвиток,  зміцнення здоров’я та формування в молодших школярів умінь і навичок володіння різними способами рухової діяльності; здатності виконання вправ основної гімнастики, організуючих вправ, елементів акробатики, вправ корегувальної спрямованості та тих, що пов’язані з незвичним положенням тіла у просторі, ходьбою, бігом, танцювальними кроками, лазінням і перелізанням, стрибками; навичок володіння м’ячем; розвиток фізичних якостей; формування правильної постави й профілактику плоскостопості.

Змістова лінія «Ігрова та змагальна діяльність» передбачає виховання в молодших школярів ініціативності, активності та відповідальності у процесі рухливих і спортивних ігор за спрощеними правилами; забезпечення усвідомлення важливості співпраці під час ігрових ситуацій; формування уміння боротися, здобувати чесну перемогу та з гідністю сприймати поразку, контролювати свої емоції, організовувати свій час і мобілізувати ресурси, оцінювати власні можливості в процесі ігрової та змагальної діяльності, виконувати різні ролі в ігрових ситуаціях, відповідати за власні рішення користуватися власними перевагами і визнавати недоліки в тактичних діях у різних видах спорту, планувати та реалізувати спортивні проекти (турніри, змагання тощо); формування в молодших школярів умінь і навичок виконання естафет.

 

1 клас

 

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Рухова діяльність

має уявлення про фізичну культуру як сукупність різноманітних фізичних вправ, спрямованих на фізичний розвиток та зміцнення здоров’я людини;

 

 

 

розуміє терміни з предмету «фізична культура»;

 

пояснює значення фізичних вправ для формування правильної постави;

 

 

називає життєво важливі способи пересування людини;

 

виконує організовуючі вправи: команди на шикування в шеренгу, колону по одному, в коло; розмикання на інтервал; загальнорозвивальні вправи без предмета (імітаційного характеру) та з предметами; комплекс вправ ранкової гігієнічної гімнастики, присідання тощо;

 

виконує ходьбу на носках, на п’ятах, з високим підніманням стегна, у напівприсіді, у присіді, з різними положеннями рук, ходьбу «змійкою»; біг з високим підніманням стегна, із закиданням гомілок із зміною напряму і різних вихідних положень; танцювальні кроки; танцювальні імпровізаційні вправи; лазіння по горизонтальній та похилій гімнастичній лаві; по гімнастичній стінці у різних напрямах; перелізання через перешкоду;

 

виконує вправи з малим м’ячем; вправи з великим м’ячем;

 

володіє елементарними навичками виконання стрибків: на місці на одній нозі, на двох ногах з просуванням уперед, назад, у присіді правим та лівим боком; стрибки в глибину; стрибки у висоту; стрибки у довжину з місця поштовхом однієї і двох ніг;

 

виконує вправи для розвитку фізичних якостей: сили – підтягування у висі лежачи та у висі (хлопці), згинання та розгинання рук в упорі лежачи від гімнастичної лави та від підлоги (хлопці);  швидкості – повторний біг на 3–4х10 м; пришвидшення з різних вихідних положень; витривалості – біг почергово з ходьбою; пересування на лижах; нахили тулуба в різних напрямах у положенні стоячи, пружні нахили у положенні сидячи; “напівшпагат”, “шпагат”; координації – пересування по підвищеній і обмеженій за площиною опорі, “човниковий” біг 4х9 м, 3х10 м;

Фізична культура як сукупність різноманітних фізичних вправ, спрямованих на фізичний

 розвиток та зміцнення здоров’я людини.

 

Терміни з предмету «фізична культура».

 

Фізичні вправи – засіб формування правильної постави.

 

Життєво важливі способи пересування людини.

 

Культура рухів з елементами гімнастики: організовуючі вправи;

 

 

 

 

 

Вправи для оволодіння навичками пересувань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вправи для опанування навичок володіння м’ячем.

 

Вправи для оволодіння навичками стрибків.

 

 

 

 

 

Вправи для розвитку фізичних якостей.

виконує загальнорозвивальні вправи без предметів на місці; вправи для верхніх кінцівок і плечового поясу; згинання та розгинання верхніх кінцівок, колові рухи руками у фронтальній та сагітальній площині; загальнорозвивальні вправи в русі: різновиди ходьби, бігу, стрибків; вправи на координацію; загальнорозвивальні вправи з предметами;

 

виконує пересування на лижах: організовуючі команди і прийоми, пересування, повороти;

 

 

виконує вправи у  воді, плавання; *

 

дотримується правил безпечної поведінки для себе та однокласників у воді.

Вправи для формування постави і профілактики плоскостопості.

 

 

 

 

 

 

Вправи для оволодіння навичками пересувань на лижах.

 

Вправи для оволодіння навичками плавання. *

Правила безпечної поведінки на воді.

Ігрова та змагальна діяльність

бере участь у рухливих іграх та естафетах, виконуючи різні ролі в процесі рухливих ігор;

 

дотримується правил безпечної поведінки для себе та однокласників у процесі рухової та змагальної діяльності.

Рухливі ігри та естафети.

 

 

Правила безпечної поведінки в процесі рухової та змагальної діяльності.

       

* Оволодіння навичками плавання за наявності в ЗНЗ відповідних умов

2 клас

 

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Рухова діяльність

розуміє значущість рухового режиму для зміцнення здоров’я та фізичного розвитку;

 

пояснює значення і правила ранкової гігієнічної гімнастики, фізкультурних хвилинок та фізкультурних пауз для фізичного розвитку та здоров’я людини; значущість загартування як засобу зміцнення здоров’я;

 

дотримується рухового режиму протягом дня;

називає основні фізичні якості людини, фізичні вправи та їх вплив на формування фізичних якостей;

 

дотримується правил особистої гігієни в режимі дня;

Руховий режим дня молодшого школяра.

 

Значення і правила виконання ранкової гігієнічної гімнастики, фізкультурної хвилинки та фізкультурної паузи.

 

 

Рухова активність протягом дня.

Фізичні вправи  та їх вплив на формування фізичних якостей.

 

Правила особистої гігієни молодшого школяра.

виконує організовуючі вправи команди на розмикання й змикання приставними кроками, перешикування із колони по одному в колону по три (чотири);

 

Культура рухів з елементами гімнастики: організовуючі вправи:

добирає та виконує загальнорозвивальні вправи: комплекси вправ ранкової гімнастики без предмета (імітаційного характеру), з м’ячем, скакалкою; комплекси фізкультурних пауз та фізкультурних хвилинок;

виконує присідання; виси; підтягування у висі (хлопці), у висі лежачи (дівчата); елементи акробатики;

 

володіє навичками пересувань: ходьба  широкими кроками, зі зміною частоти кроку; ходьба із пришвидшенням та уповільненням, приставним кроком правим і лівим боком; біг; біг почергово з ходьбою; танцювальні кроки; лазіння; подолання штучних перешкод;

 

володіє навичками виконання вправ з малим м’ячем: метання малого м’яча у щит; метання малого м’яча у горизонтальну ціль; метання малого м’яча з-за голови на дальність;

 

 виконує вправи з великим м’ячем: кидки м’яча знизу із положення сидячи та стоячи, передавання і ловіння м’яча двома руками від грудей (у колі, парах, трійках), передача м’яча двома руками з ударом об підлогу; ведення м’яча правою та лівою рукою з одночасними кроками; зупинки м’яча, що котиться, підошвою та внутрішньою стороною ступні, удари внутрішньою стороною ступні по м’ячу, що котиться; ведення м’яча внутрішньою та зовнішньою частинами підйому (по прямій, по дузі, між стійками);

 

виконує стрибки на місці з поворотами на 45, 90, 180 градусів по «купинах»; стрибки зі скакалкою; стрибки через довгу скакалку, яка обертається вперед; стрибки у глибину з висоти до 80 см з м’яким приземленням; стрибки у висоту; стрибки  через перешкоди висотою до 50 см поштовхом однією та двома ногами; стрибки у висоту з прямого розбігу (через гумову мотузку); стрибки у довжину тощо;

 

виконує фізичні вправи для розвитку фізичних якостей: сили – загальнорозвивальні вправи з гімнастичними палицями; кидки баскетбольного м’яча з-за голови із різних положень; лазіння по горизонтальній гімнастичній лаві однойменним та різнойменним способами (без допомоги ніг); багатоскоки; стрибки через перешкоди; підтягування у висі та у висі лежачи (хлопці); пересування у положенні сіду, зігнувши ноги (у різних напрямах); швидкості –  пришвидшення з різних вихідних положень, повторний біг 3–10 м, біг із пришвидшеннями за сигналом; стрибки зі скакалкою; витривалості – біг у чергуванні з ходьбою до 1000 м, біг на дистанцію до 500 м малої інтенсивності; гнучкості - махові рухи правою і лівою ногою у бічній і лицьовій площині, стоячи біля опори та під час ходьби; прогинання та вигинання тулуба у положенні упору стоячи на колінах; пружні похитування у положенні випаду; прогинання тулуба у положенні лежачи на животі; координації –  подолання перешкод, ходьбу на носках, ходьба по підвищеній і обмеженій за площиною опорі з різними положеннями рук; пересування із підкиданням дрібних предметів; вправи зі зміною положення тіла у просторі; розслаблення м’язів рук, ніг, тулуба у різних положеннях;

 

добирає та виконує фізичні вправи для формування правильної постави і профілактики плоскостопості: загальнорозвивальні вправи

на місці без предметів; вправи для м’язів шиї, нахили та повороти голови; вправи для верхніх кінцівок і плечового поясу: згинання та розгинання верхніх кінцівок, кругові рухи руками, нахили в сторони, пружні рухи;

 

виконує загальнорозвивальні вправи в русі:

ходьба, біг, стрибки, випади, повороти тулуба під час бігу, ходьба з різними положеннями рук; вправи на координацію; загальнорозвивальні вправи з предметами:

з гімнастичними палицями, м’ячами, зі скакалками, обручами, мішечками піску на голові під час ходьби; загальнорозвивальні вправи на відчуття правильної постави;

 

володіє навичками пересувань на лижах: лижні ходи, повороти, спуски, підйоми, гальмування;

 

виконує вправи у  воді: багаторазові видихи у воду; вправи для оволодіння рухами ногами  у плаванні стилями кроль на грудях та кроль на спині; вправи для оволодіння рухами руками як у плаванні стилем кроль на грудях; плавання; *

 

дотримується правил безпечної поведінки для себе та однокласників у воді.

 

а) загальнорозвивальні вправи;

 

 

 

б) положення тіла у просторі:

сіди, упори, виси, елементи акробатики.

 

Вправи для оволодіння навичками пересувань.

 

 

 

 

 

Вправи для опанування навичок володіння  малим м’ячем.

 

 

Вправи з великим м’ячем.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вправи для оволодіння навичками стрибків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вправи для розвитку фізичних якостей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вправи для формування постави і профілактики плоскостопості.

 

 

 

 

 

 

 

Загальнорозвивальні вправи в русі, з предметами, вправи на відчуття правильної постави; вправи для профілактики плоскостопості.

 

 

 

 

Вправи для оволодіння навичками пересувань на лижах.

 

Вправи для оволодіння навичками плавання. *

 

 

 

 

 

Правила безпечної поведінки на воді.

Ігрова та змагальна діяльність

бере участь у рухливих іграх та естафетах, виконуючи різні ролі в процесі рухливих ігор;

 

дотримується правил безпечної поведінки для себе та однокласників у процесі рухової та змагальної діяльності.

Рухливі ігри та естафети.

 

 

Правила безпечної поведінки в процесі рухової та змагальної діяльності.

     

 

* Оволодіння навичками плавання за наявності в ЗНЗ відповідних умов